Тривалість та період цвітіння основних нектаропилконосів в умовах лісостепу правобережного

Abstract

Вивчено тривалість цвітіння основних нектаропилконосів в умовах Лісостепу правобережного на території Вінниччини. Мед бджоли виробляють із нектару ентомофільних рослин, шляхом розщеплення складних цукрів, а пергу з квіткового пилку, шляхом ущільнення і консервування пильцевих зерен. Наданий час в залежності від періоду цвітіння рослин та виділення пилку нектару і квіткового пилку їх розподіляють на весняні, літні і осінні. Весняні нектаропилконоси забезпечують бджолині сім 'ї кормами у період оновлення в них бджіл після зимового періоду та нарощування їх сили до головного медозбору. Літні нектаропилконоси забезпечують бджолині сім'ї кормами в період нарощування їх сили та виробництва товарної продукції. Встановлено, що тривалість цвітіння серед сільськогосподарських нектаропилконосів зокрема ріпаку озимого коливалась від 8 до 11 діб, гречки - 23-28 діб, гірчиці польової - 26-28 діб, соняшнику однорічного - 18-21 доби, яблуні домашньої - 5-9 діб; лісопаркових нектаропилконосів таких як: ряст ущільнений - 3-4 доби, верба козяча - 5-8 діб, клен польовий - 4 -6 діб, клен татарський - 5-6 діб, акація біла - 4-8 діб, іванчай - 28-33 доби, липа широколиста - 5-9діб, липа серцелиста - 10-14 доби, малина звичайна - 19-21 добу та нектаропилконосного різнотрав'я: кульбаба - 8-12 діб, конюшина повзуча 45-48 діб, чебрець повзучий - 20-24 доби, собача кропива - 47-52 доби, синяк звичайний - 43-50 діб, буркун білий 31-33 доби та буркун жовтий 28-32 доби.