Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету

iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.

Нові надходження

  • Тип матеріалу: Документ ,
    Успадкування селекційно цінних ознак у F1 і формотворення в популяцій F2 пшениці м’якої озимої в умовах дослідного поля НВЦ Білоцерківського НАУ.
    (Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Солопенко , Олексій Анатолійович; Solopenko, Oleksiі
    Доведена доцільність використання внутрішньовидової міжсортової реципрокної гібридизації для добору перспективних рекомбінантів за довжиною стебла і елементами продуктивності. Виявлені відмінності за показником ступеня фенотипового домінування, типом успадкування досліджуваних селекційних ознак у реципрокних гібридів за схрещування сортів Легенда білоцерківська і Жайвір та Квітка полів і Жайвір. Досліджено трансгресивну мінливість у гібридних популяцій другого покоління. Виявлено короткостеблові трансгресивні рекомбінанти у F2 за довжиною стебла вiд 23,8 % (Жайвір / Квітка полів) до 34,4 % – Легенда білоцерківська / Жайвір. Найвищий ступінь позитивної трансгресiї (28,1 %), за довжиною головного колоса, визначили у популяції Квітка полів / Жайвір. Реципрокні популяції F2 отримані за схрещування сортів Жайвір і Легенда білоцерківська формували значну кількість рекомбінантів, якi за кiлькiстю зерен головного колоса, переважали батьківські форми. Гiбриднi популяцiї F2 Жайвір / Легенда білоцерківська i Жайвір / Квітка полів формували 62,8 i 51,7 % вiдповiдно нащадків, що за масою зерна головного колоса перевищували максимальний прояв у батьківських форм. Встановлено, що сорти пшениці м’якої озимої Легенда білоцерківська, Квітка полів є цінним вихідним матеріалом для внутрішньовидової гібридизації, тому рекомендуються нами для залучення у селекційні програми наукових установ. Виділені гiбриднi популяцiї Жайвір / Легенда білоцерківська i Жайвір / Квітка полів є перспективними для подальшої селекцiйної роботи і включені нами у наступні дослідження.
  • Тип матеріалу: Документ ,
    Особливості формування продуктивності кукурудзи за різного удобрення в умовах ТОВ «Агрофірма ДіМ» Білоцерківського району Київської області
    (Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Шрам , Павло Олександрович; Shram , Pavlo
    Встановлено, що оптимізація мінерального живлення суттєво стимулює лінійний ріст та інтенсивне накопичення сухої біомаси рослинами. Наприкінці вегетаційного періоду на контрольному варіанті висота рослин становила 260,2 см, тоді як за максимального збалансованого живлення N120P120K120 вона досягала 314,7 см. Суха маса однієї рослини зростала від 178,63 грама на контролі до 307,01 г за умови застосування найвищих доз повного мінерального добрива. Генеративна структура врожаю також зазнала виражених позитивних змін: маса зерна з одного середньостатистичного качана збільшилася з 122,2 до 180,1 г, а маса тисячі зерен зросла з 301,8 до 337,9 г порівняно з неудобреною ділянкою. Застосування добрив забезпечило достовірний приріст урожайності кукурудзи у всі роки досліджень. Якщо базова природна родючість ґрунту дозволила отримати в середньому 6,02 т/га, то внесення стартової дози азоту N60 підвищило цей показник до 8,05 т/га. Максимум біологічної урожайності був зафіксований за комплексного забезпечення рослин усіма макроелементами в найбільшій дозі і становив 9,59 т/га. Покращення фону живлення позитивно вплинуло на накопичення сирого протеїну в зерні, вміст якого лінійно зріс із 6,07 % на контролі до 8,91 % на максимальному фоні удобрення. При цьому частка крохмалю, через фізіологічний антагонізм синтезу, дещо знизилася з 71,11 до 70,32 %. Економічний аналіз результатів продемонстрував суттєву відмінність між біологічним та економічним оптимумами виробництва. Найбільший умовно чистий прибуток у розмірі 28449,3 грн/га забезпечило внесення виключно азотних добрив у дозі N120. Водночас найвищий рівень загальної рентабельності, що склав 109,2 %, було отримано за внесення стартової дози азоту N60. Варіант із найвищою врожайністю (N120P120K120) виявився найменш економічно доцільним через значні фінансові витрати на фосфорно-калійну складову (43887,6 грн/га), продемонструвавши рентабельність на рівні 46,4 %.
  • Тип матеріалу: Документ ,
    Вплив метеорологічних умов і генотипу на формування морфометричних показників пшениці м’якої озимої в умовах дослідного поля НВЦ БНАУ
    (Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Жук, Владислав Володимирович; Zhuk, Vladyslav
    Експериментальна частина виконувалась у період 2023–2026 рр. в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. Матеріалом досліджень були сорти пшениці м’якої озимої: Легенда білоцерківська, Вірність, Царівна та Манера одеська. Встановлено, що кількість продуктивних стебел на рослину варіювала в межах 1,0–2,2 шт., довжина головного стебла – 51,7–68,6 см, довжина головного колоса – 7,7–7,9 см, кількість колосків у головному колосі – 16,5–17,6 шт., кількість зерен у головному колосі – 38,0–43,1 шт., кількість зерен з рослини – 44,5–49,5 шт., маса зерна головного колоса – 1,69–1,76 г, маса зерна з рослини – 1,78–2,12 г, маса 1000 зерен головного колоса – 36,17–45,97 г та рослини – 36,16–45,08 г. Встановлено, що формування довжини головного стебла і елементів продуктивності низькорослих сортів пшениці м’якої озимої контролюється як генотипом, так і умовами року вирощування. Виділено сорти пшениці м’якої озимої, які рекомендовано залучати в селекційний процес в якості джерел стабільного формування окремих ознак для створення цінного вихідного матеріалу із високими показниками продуктивності адаптованого до умов Лісостепу України.
  • Тип матеріалу: Документ ,
    Вплив сортових особливостей на продуктивність пшениці м’якої озимої.
    (Білоцерківський НАУ, 2026-10-28) Коровченко , Дмитро Олександрович; Korovchenko , Dmytro; Самбора , Владислав Володимирович; Sambora , Vladyslav; Гаврилюк, Андрій Вікторович; Havryliuk , Andrii; Устинов, Роман Романович; Ustynov , Roman; Устинова, Галина Леонідівна; Ustynova , Halyna
    Пшениця м’яка озима є головною продовольчою культурою в Україні. Збільшення обсягів виробництва зерна є одним із пріоритетних завдань працівників сільського господарства. Сорт є одним із ключових чинників підвищення врожайності та збільшення виробництва зерна. Його цінність визначається продуктивністю, стійкістю до несприятливих умов, хвороб і шкідників, скоростиглістю та якістю зерна. Тому правильний добір сорту є важливим засобом підвищення врожайності й поліпшення якості продукції. За однакових умов вирощування різні сорти пшениці мають різну врожайність через відмінності у тривалості вегетаційного періоду, потребі в поживних речовинах, стійкості до хвороб, шкідників, вилягання та несприятливих погодних умов. Вирішальне значення у підвищенні врожайності пшениці м’якої озимої мають продуктивна кущистість, кількість зерен і маса зерна з колоса. Частка колоса у формуванні врожаю становить близько 50 %, при цьому його довжина не має встановленого зв’язку з урожайністю, на відміну від кількості зерен у колосі, яка тісно корелює з цим показником. Маса зерна з колоса також є одним із важливих елементів продуктивності. Ця ознака пов’язана з такими показниками, як кількість зерен у колосі, довжина колоса та умовами вирощування. Маса 1000 зерен залежить від сортових особливостей, умов року та їх взаємодії. Встановлено пряму залежність між масою 1000 зерен і масою зерна з колоса, а також зв’язок між масою 1000 зерен і масою зерна з рослини, кількістю зерен у колосі.
  • Тип матеріалу: Документ ,
    Формування елементів продуктивності і характер успадкування в F1 пшениці м’якої озимої отриманих схрещуванням лісостепового і степового екотипів в умовах дослідного поля НВЦ Білоцерківського НАУ.
    (Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Ляшенко , Назар Анатолійович; Liashenko , Nazar
    Впродовж 2025, 2026 років, в умовах дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету досліджували комбінації, отримані за схрещування сортів: Зіронька, Квітка полів – лісостепового екотипу; Окраса, Гармонія одеська– степового екотипу. За схрещування пшениці м’якої озимої лісостепового і степового екотипів успадкування досліджуваних ознак у F1 в переважній більшості відбувалося за позитивним наддомінуванням, а саме: висоти рослин у 75,0 % за ступеня фенотипового домінування (hp = 1,5–11,4); продуктивної кущистості у всіх досліджуваних гібридів (hp = 8,0–50,0); довжини головного колоса – 50,0 % (hp = 1,7–7,1); кількості колосків із головного колоса – 75,0 % (hp = 1,7–3,1); кількості зерен із головного колоса – 75,0 % (hp = 0,2–10,9). Часткове позитивне домінування визначили за кількістю колосків колоса у 12,5 % комбінацій (hp = 0,7) , кількості зерен із головного колоса – 12,5 % (hp = 0,9). За проміжним типом: висоти рослин у 12,5 % (hp = -0,3); 25 % – довжини головного колоса – hp = 0,3–0,5. За частковим від’ємним успадкуванням детермінували ознаку висоти рослин 12,5 % гібридів (hp = -1,0). Від’ємне наддомінування встановили у 12,5 % гібридів за довжиною головного колоса (hp = -1,2), кількістю колосків (hp = -0,3) і кількістю зерен із головного колоса (hp = -5,5).