Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , Організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентської молоді(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Дорошенко , Карина Ігорівна; Doroshenko, KarinaКваліфікаційна робота: 76 сторінок, 6 таблиць, 7 рисунків, 1 додаток, 39 літературних джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентської молоді, а також встановити особливості взаємозв’язку між інтенсивністю використання соціальних мереж і показниками психологічного благополуччя студентів-психологів. Об'єкт дослідження: психологічне благополуччя студентської молоді. Предмет дослідження: організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентів-психологів. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань було використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження: теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація та порівняння наукової літератури з проблеми психологічного благополуччя та впливу соціальних мереж на особистість; емпіричні методи: авторська анкета «Особливості використання соціальних мереж студентами»; методика «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація Т. Шевеленкової та П. Фесенка); методи математико-статистичної обробки даних. Практичне значення отриманих результатів полягає полягає у можливості використання матеріалів дослідження для розроблення та впровадження програм психологічного супроводу студентської молоді, спрямованих на формування навичок безпечного та усвідомленого використання соціальних мереж. Отримані результати можуть бути використані практичними психологами, викладачами та кураторами академічних груп закладів вищої освіти для проведення психопрофілактичної, консультативної та просвітницької роботи зі студентами. Результати дослідження можуть слугувати основою для створення тренінгових програм, психологічних практикумів, інформаційно-просвітницьких заходів та рекомендацій щодо профілактики надмірної залученості до соціальних мереж, розвитку навичок саморегуляції, підвищення рівня психологічного благополуччя та збереження психічного здоров’я студентської молоді.Тип матеріалу: Документ , Емоційний інтелект як складова лідерського потенціалу майбутніх фахівців(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Червінець , Аліна Русланівна; Chervinets, AlinaКваліфікаційна робота: 67 сторінок, 5 таблиць, 6 рисунків, 3 додатки, 30 літературних джерел. Мета дослідження: теоретичне та емпіричне виявлення особливостей емоційного інтелекту як складової лідерського потенціалу майбутніх фахівців, а також розробка рекомендацій для розвитку емоційного інтелекту майбутніх фахівців. Об’єкт дослідження: лідерський потенціал майбутніх фахівців. Предмет дослідження: емоційний інтелект як складова лідерського потенціалу майбутніх фахівців. Для досягнення мети і реалізації завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні методи: аналіз, порівняння, класифікація, конкре¬тизація, систематизація, узагальнення наукової, психологічної, мето-дич¬ної літератури, а також публікацій і статей, що стосуються обраної теми; емпі¬ричні методи: тест «Я – Лідер», розроблений А. Лутошкіним; методика «Визначення рівня емоційного інтелекту», розроблена Н. Холлом; опиту-вальник «Діагностика емоційної зрілості», розроблений О. Чебикіним; методи математико-статистичної обробки даних: коефіцієнт кутово¬го перетворення Фішера. Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджен¬ня можуть бути використані різними категоріями осіб, які вивчають та розви-вають емоційний інтелект та лідерський потенціал. Зокрема, викладачі вищої освіти можуть застосовувати отримані дані під час розробки та впровадження навчальних курсів і практичних занять, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту та формування лідерських якостей студентів. Практичні рекомендації можуть використовувати психологи закладів освіти під час проведення діагностичної роботи, індивідуального консульту¬вання та групових тренінгів із розвитку емоційної саморегуляції, емпатії, комунікативних навичок і командної взаємодії. Результати діяльності також можуть бути в провадженні в програми студентського самоврядування, лідерських шкіл та проектної діяльності, де формуються навички організації групової роботи, міжособистісної взаємодії та відповідального прийняття рішень. Також висновки можуть бути корисні студентам як орієнтири для саморозвитку, усвідомлення власних емоційних ресурсів та цілеспрямованого формування лідерського потенціалу в процесі професійного становлення.Тип матеріалу: Документ , Життєстійкість працівників як чинник професійної ефективності в організаційних колективах(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Черняк , Олексій Віталійович; Chernyak, OleksiyКваліфікаційна робота: 66 сторінок, 4 таблиці, 2 додатки, 30 літературних джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити життєстійкість працівників як чинник професійної ефективності в організаційних колективах, а також визначити психологічні та управлінські шляхи її розвитку. Об’єктом дослідження є життєстійкість працівників як соціально-психологічне явище професійної діяльності в організаційних колективах. Предметом дослідження є психологічні особливості життєстійкості працівників та її вплив на професійну ефективність в організаційних колективах. Основні методи дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез та узагальнення). Емпіричні методи (опитування, анкетування та тестуванням, атематико-статистичні методи. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів для діагностики рівня життєстійкості працівників, розробки програм психологічної підтримки персоналу, впровадження тренінгів розвитку стресостійкості, саморегуляції та адаптивності, підвищення ефективності управління персоналом і покращення психологічного клімату в колективах.Тип матеріалу: Документ , Впевненість у собі персоналу як умова конструктивної комунікації(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Бутова, Анастасія Віталіївна; Butova, AnastasiaКваліфікаційна робота: 58 сторінок, 3 таблиці, 2 додатки, 36 літературних джерел. Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному дослідженні впевненості у собі персоналу як умови конструктивної комунікації, розробці комплексу психокорекційних засобів підвищення впевненості у собі персоналу організації. Предметом дослідження є впевненість у собі персоналу як умова конструктивної комунікації. Основні методи дослідження: теоретичні: аналіз, систематизація та узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні: психодіагностичне тестування; систематизація та узагальнення якісних та кількісних даних дослідження; спостереження; тестування; методи статистичної обробки даних. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами, HR-фахівцями та керівниками організацій для діагностики соціально-психологічного стану колективу, виявлення груп ризику щодо зниженого рівня впевненості у собі та труднощів у комунікації, а також для своєчасного запровадження корекційно-розвивальних заходів.Тип матеріалу: Документ , Розвиток життєстійкості майбутніх менеджерів(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Гершук , Валентина Анатоліївна; Gershuk, ValentinaКваліфікаційна робота: 64 сторінки, 6 таблиць, 2 додатки, 35 літературних джерел. Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному дослідженні життєстійкості майбутніх менеджерів, розробці рекомендації для здобувачів освіти щодо підвищення життєстійкості. Об’єктом дослідження є життєстійкість особистості. Предметом дослідження є психологічні особливості життєстійкості майбутніх менеджерів. Основні методи дослідження: теоретичні: аналіз, систематизація та узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні: психодіагностичне тестування; систематизація та узагальнення якісних та кількісних даних дослідження; спостереження; методи статистичної обробки даних. Отримані результати можуть бути використані у діяльності психологів і викладачів закладів вищої освіти для діагностики та розвитку життєстійкості здобувачів освіти. Визначені психологічні особливості та чинники життєстійкості можуть бути основою для розроблення тренінгових програм, психокорекційних занять, спрямованих на підвищення стресостійкості, саморегуляції та адаптивності майбутніх менеджерів до професійної діяльності..