Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , Організація виробництва вермішелі швидкого приготування(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Токарєв , Олексій Євгенійович; Tokarev , OleksiyУ кваліфікаційній роботі розглянуто питання організації виробництва вермішелі швидкого приготування з натуральними овочами. Обґрунтовано актуальність розробки продукції підвищеної харчової цінності, яка відповідає сучасним тенденціям здорового харчування та попиту на продукти швидкого приготування. У роботі здійснено аналіз асортименту вермішелі швидкого приготування, обґрунтовано вибір рецептури із використанням натуральних овочевих добавок, зокрема порошків моркви, буряка, шпинату та томатів. Проведено підбір основної та допоміжної сировини, визначено вимоги до її якості та безпечності відповідно до чинної нормативної документації. Виконано технологічні розрахунки виробництва при продуктивності 1000 кг готової продукції за зміну, визначено потребу в сировині та враховано технологічні втрати. Розроблено параметричну та апаратурнотехнологічну схеми виробництва, підібрано основне технологічне обладнання та обґрунтовано його продуктивність. Описано технологію виробництва вермішелі швидкого приготування з натуральними овочами, що включає етапи підготовки сировини, дозування, замісу та витримки тіста, екструзії, різання, пропарювання, сушіння, охолодження, фасування та зберігання готової продукції. Особливу увагу приділено питанням контролю якості та безпечності виробництва. Розглянуто систему технологічного і мікробіологічного контролю, а також впровадження системи НАССР для забезпечення безпечності харчової продукції. У роботі також висвітлено заходи екологізації виробничих процесів, спрямовані на зниження негативного впливу на навколишнє середовище, раціональне використання ресурсів, очищення стічних вод, зменшення пиловиділення та енергозбереження. Проведено економічне обґрунтування виробництва, визначено собівартість продукції, прибуток та рівень рентабельності. Результати розрахунків підтвердили економічну доцільність і конкурентоспроможність виробництва вермішелі швидкого приготування з натуральними овочами.Тип матеріалу: Документ , Аналіз біотехнології функціонування мікробіому при вермикультивуванні(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-06) Іскра, Дмитро Олегович; Iskra, DmytroУ кваліфікаційній роботі описано дослідження мікробіоти біогумусу та технологічну схему одержання даного добрива. Використання екологічних добрив без додавання хімічних речовин є надзвичайно актуальним у наш час, адже у світі йде тенденція до максимального використання добрив, які не будуть мати шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини. Досліджуваний біогумус містить у собі 7 штамів бактерій різних родів, які є важливими складниками мікробіоти ґрунту і впливають на його родючість. Мікроорганізми також допомагають розкладати рослинні рештки у процесі вермикомпостування, що у купі із особливостями травного тракту дощового черв’яка Eisenia Foetida дозволяє розкладати складні сполуки до простих, які будуть легко засвоюватись рослинами. Окрім мікроорганізмів біогумус також багатий великою кількістю мікро- та макроелементів, що також є важливим для розвитку рослин. Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження біогумусу, його мікробіологічного та хімічного складу, розробка технологічної схеми виробництва біогумусу. Завдання дослідження: 1. Дослідити субстрати різних фаз вермикультивування; 2. Ідентифікувати мікробіом субстратів різних фаз вермикультивування; 3. Дослідити хімічний склад одержаного біогумусу; 4. Скласти технологічну схему процесу вермикультивування. Об’єкт дослідження: біогумус, його мікробіологічний та хімічний склад, технологічний процес отримання біогумусу. Предмет дослідження: хімічний склад біогумусу, ідентифікація колоній мікроорганізмів, які наявні у біогумусі, підбір оптимальних середовищ для ізолювання мікроорганізмів.Тип матеріалу: Документ , Організація виробництва пастеризованого соку прямого віджиму(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Сиротенко , Діана Вячеславівна; Syrotenko, DianaУ кваліфікаційній роботі розглянуто організацію виробництва пастеризованого яблучного соку прямого віджиму з урахуванням сучасних технологічних, екологічних та економічних вимог. Обґрунтовано актуальність виробництва натуральних соків як продуктів здорового харчування, що характеризуються високою біологічною цінністю та збереженням природних властивостей сировини. У роботі здійснено вибір асортименту продукції та наведено характеристику основної сировини і допоміжних матеріалів. Проведено технологічні розрахунки виробництва, визначено потребу в сировині, вихід готової продукції та складено матеріальний баланс. Розроблено технологічну та апаратурно-технологічну схеми виробництва пастеризованого яблучного соку прямого віджиму. Виконано підбір і характеристику основного технологічного обладнання відповідно до продуктивності підприємства 1000 л соку за зміну. Детально описано технологічний процес виробництва, включаючи етапи приймання, миття, сортування, подрібнення, пресування, фільтрування, пастеризації, охолодження та фасування продукції. Окрему увагу приділено питанням контролю якості та безпечності продукції. Розглянуто технохімічний і мікробіологічний контроль, а також впровадження системи НАССР як основи забезпечення безпечності харчових продуктів. У роботі проаналізовано екологічні аспекти виробництва, зокрема раціональне використання сировини, водних та енергетичних ресурсів, а також можливості утилізації відходів виробництва. Проведено оцінку економічної ефективності виробництва, визначено собівартість продукції, прибуток та рівень рентабельності, що підтверджує доцільність організації виробництва пастеризованого яблучного соку прямого віджимуТип матеріалу: Документ , Організація виробництва снеків(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Твердова , Христина Валентинівна; Tverdova , KhrystynaУ кваліфікаційній роботі розглянуто питання організації виробництва снеків здорового харчування на основі зернових культур. Обґрунтовано актуальність виробництва функціональних харчових продуктів в умовах зростання попиту населення на продукцію здорового харчування. Проведено аналіз сучасного асортименту зернових снеків та визначено доцільність виробництва зернових батончиків на основі вівсяних пластівців із додаванням меду, сухофруктів і горіхів. У роботі здійснено підбір основної та допоміжної сировини, визначено вимоги до її якості та безпечності відповідно до чинних нормативних документів. Розроблено рецептуру продукції та виконано технологічні розрахунки потреби в сировині для виробництва 1000 кг готової продукції за зміну. Визначено продуктивність виробництва та обґрунтовано вибір технологічного обладнання для реалізації виробничого процесу. Описано технологію виробництва снеків на основі вівсяних пластівців з медом, що включає етапи підготовки сировини, дозування, змішування, формування, термічної обробки, охолодження, різання та пакування продукції. Розглянуто систему контролю якості та безпечності виробництва із застосуванням принципів HACCP та вимог стандартів ISO 22000. У роботі проаналізовано екологічні аспекти виробництва, зокрема заходи щодо зменшення утворення відходів, енергозбереження, раціонального використання водних ресурсів та застосування екологічно безпечних пакувальних матеріалів. Проведено оцінку економічної ефективності виробництва, визначено собівартість продукції, рівень прибутку та рентабельності. Встановлено, що виробництво снеків здорового харчування є економічно доцільним і конкурентоспроможним.Тип матеріалу: Документ , Передопераційне ведення собак зі сторонніми тілами шлунково-кишкового тракту(2026) Гевеленко, Микола Юрійович; Hevelenko , MykolaМагістерська робота присвячена вивченню особливостей діагностики та оперативного лікування собак за наявності чужорідних тіл у шлунково-кишковому тракті, а також аналізу клінічних випадків хірургічного втручання в умовах ветеринарної клініки. Актуальність теми зумовлена значною поширеністю патологій травного тракту у собак, пов’язаних із потраплянням сторонніх предметів у шлунок або кишечник. Домашні тварини, особливо молодого віку, часто ковтають сторонні предмети (пластик, тканини, іграшки, кістки тощо), що може призводити до розвитку гострої або хронічної непрохідності шлунково-кишкового тракту. Такий стан супроводжується блюванням, відмовою від корму, болем у ділянці живота, інтоксикацією та загрозою розвитку перитоніту. У більшості випадків ефективним методом лікування є хірургічне видалення чужорідного тіла. Метою роботи було проаналізувати клінічні випадки оперативного лікування собак за наявності чужорідних тіл у шлунково-кишковому тракті та обґрунтувати загальні принципи хірургічного забезпечення таких операцій з урахуванням індивідуальних особливостей тварин. Дослідження проводилися у приватній ветеринарній клініці «Прайд» м. Біла Церква Київської області. У роботі використано матеріали клінічного обстеження собак із підозрою на наявність чужорідних тіл у шлунковокишковому тракті. Діагностику проводили на підставі клінічних симптомів, рентгенологічних досліджень та лабораторних показників крові. Лабораторні дослідження включали визначення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, гематокриту та загального білка. У роботі проаналізовано шість клінічних випадків хірургічного лікування собак різних порід і маси тіла: йоркширського тер’єра Боні (5 років, 4,5 кг), йоркширського тер’єра Барні (2 роки, 5 кг) та метиса Топаза (5 років, 11 кг) та ще трьох. У всіх випадках клінічна картина включала відмову від корму, блювання, напруження черевної стінки та загальне пригнічення тварин. Наявність сторонніх предметів у шлунково-кишковому тракті підтверджували за допомогою рентгенологічного дослідження.Хірургічне лікування передбачало проведення лапаротомії та видалення чужорідних тіл із шлунка або кишечника. Під час операцій застосовували різні схеми анестезіологічного забезпечення залежно від клінічного стану тварин. Для місцевої анестезії використовували інфільтраційно-провідникову блокаду новокаїном або лідокаїном, а як основний наркоз застосовували пропофол або телазол. Вибір анестезії обґрунтовувався загальним станом тварин та необхідністю мінімізувати ризик пригнічення дихання. При ушиванні кишечника використовували шовний матеріал вікріл. Накладали дворядний шов: перший – матрацний, другий – безперервний серозно-м’язовий прихований шов. Для покращення герметичності та стимуляції утворення захисних спайок ділянку шва додатково покривали сальником. Черевну порожнину промивали стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду (0,9 %). Дренування черевної порожнини після операції не проводили. Післяопераційне лікування включало інфузійну терапію (розчини Рінгера, глюкози 5 %, стерофундин), антибіотикотерапію цефтріаксоном, протизапальні препарати (дексаметазон або преднізолон), знеболювальні засоби та дієтичне годування лікувальними кормами для тварин із захворюваннями травного тракту. Місцеву обробку післяопераційних швів проводили розчинами хлоргексидину та бетадину. Порівняльний аналіз клінічних випадків дозволив визначити загальні принципи оперативного лікування чужорідних тіл у шлунково-кишковому тракті собак, а також встановити необхідність індивідуального підходу до вибору схеми анестезії, інфузійної терапії та післяопераційного лікування залежно від клінічного стану тварини. Отримані результати мають практичне значення для ветеринарної медицини, оскільки узагальнюють клінічний досвід оперативного лікування собак із сторонніми предметами у шлунково-кишковому тракті та можуть бути використані у практиці ветеринарних клінік для підвищення ефективності лікування та зниження ризику післяопераційних ускладнень.