Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , Динаміка макроелементів у сироватці крові кролів за остеозаміщення кальцій-фосфатною керамікою, легованою германієм(2026) Тодосюк, Тетяна Петрівна; Todosiuk, Tetiana; Коханчук , С.М.; Kochanchuk, S.; Рубленко , Михайло Васильович; Rublenko, MykhailoПатологія опорно-рухового апарату, зокрема і переломи кісток, досить поширена і здебільшого супроводжується ризиком втрати тваринами їх функціональних можливостей і якості життя. Найчастіше ускладнення виникають за осколкових переломів. Запропоновано значну кількість остеозаміщувальних матеріалів для відновлення кісткової тканиниТип матеріалу: Документ , Особливості формування урожайності зерна ячменю ярого залежно від норм висіву та позакореневих підживлень в умовах НВЦ Білоцерківського НАУ(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Заєць, Максим Олександрович; Zaiets, MaksymУ роботі на основі даних за 2025–2026 рр. проаналізовано продуктивність ячменю ярого сорту МІП Мирний за норм висіву 4,0; 4,5; 5,0 і 5,5 млн схожих насінин/га та чотирьох варіантів позакореневого живлення: без підживлення; Квантум СІЛВЕР у фазі BBCH 31–32; Квантум К36 у фазі BBCH 83–87; послідовне застосування обох препаратів. Оцінено польову схожість, виживаність, біометричні параметри, структуру врожаю, урожайність і розрахункову економічну ефективність. Польова схожість становила 90,1–91,2 %, а виживаність рослин зменшувалася від 72,4 % за 4,0 млн/га до 68,7 % за 5,5 млн/га. Середня за роками урожайність зростала від 2,44 до 2,81 т/га. Послідовне позакореневе живлення забезпечувало 2,73 т/га проти 2,60 т/га на контролі. Найвищу урожайність – 2,90 т/га – сформовано за норми 5,5 млн/га та послідовного застосування препаратів. Поєднання 5,0 млн/га з тією самою системою забезпечило 2,85 т/га і найбільший розрахунковий прибуток – 6800 грн/га; тому цей варіант визначено економічно доцільнішим.Тип матеріалу: Документ , Урожайність тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування в умовах НВЦ Білоцерківського НАУ(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Гребініченко, Максим Олександрович; Hrebinichenko, MaksymУ роботі досліджено реакцію тритикале ярого сорту ІР Легіт на норми висіву 4,5; 5,0 і 5,5 млн схожих насінин/га та п’ять варіантів позакореневого підживлення: контроль, Кристалон особливий, а також його поєднання з карбамідом у дозах 20, 30 і 40 кг/га. За даними 2025–2026 рр. проаналізовано формування листкового апарату, фотосинтетичний потенціал, озерненість і продуктивність колоса, урожайність, якість зерна та економічну ефективність. Найвищу середню урожайність 2,76 т/га одержано за норми висіву 5,0 млн схожих насінин/га і підживлення Nк40 + Кристалон. Варіант Nк30 + Кристалон забезпечив практично однакову урожайність 2,75 т/га, але сформував вищий умовний прибуток 6475 грн/га за рентабельності 28,9 %. За цього підживлення вміст білка становив 13,76 %, вихід білка 0,358 т/га, натура зерна 693 г/л, маса 1000 зерен 38,1 г. За сукупністю агробіологічних і економічних показників обґрунтовано норму висіву 5,0 млн схожих насінин/га та позакореневе підживлення Кристалоном особливим у поєднанні з карбамідом у дозі 30 кг/га на початку виходу рослин у трубку.Тип матеріалу: Документ , Урожайність ячменю ярого залежно від елементів технології вирощування в умовах ТДВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Поліщук, Ростислав Володимирович; Polishchuk, RostyslavУ роботі систематизовано наукові положення щодо регулювання щільності посіву та листкового живлення ячменю ярого. У двофакторній схемі зіставлено чотири норми висіву – 4,0; 4,5; 5,0 і 5,5 млн схожих насінин/га – та чотири варіанти позакореневого підживлення, зокрема одно- і дворазове застосування Квантуму ГУМАТ по 0,6 л/га. У середньому за два роки урожайність зростала від 2,34 т/га за норми 4,0 млн/га до 2,70 т/га за 5,5 млн/га. Дворазове підживлення забезпечило 2,66 т/га проти 2,48 т/га на контролі. Найвищий середній показник окремого поєднання – 2,81 т/га – отримано за 5,5 млн/га і дворазового внесення, проте прибуток був вищим за норми 5,0 млн/га з тією самою схемою через менші витрати на насіння. Дисперсійний аналіз підтвердив істотність головних ефектів норми висіву та підживлення в обидва роки, тоді як взаємодія чинників не досягла статистичної значущості. Результати обґрунтовують виробничу перевірку норми 5,0 млн схожих насінин/га у поєднанні з дворазовим підживленням у ВВСН 30–32 та 39–49.Тип матеріалу: Документ , Особливості формування урожайності тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування в умовах ТДВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026-11) Качанов, Кирило Анатолійович; Kachanov, KyryloУ роботі узагальнено наукові положення щодо біології, адаптивності та технологічного регулювання продуктивності тритикале ярого. У двофакторному досліді представлено чотири норми висіву – 4,0; 4,5; 5,0 і 5,5 млн схожих насінин/га – та три варіанти передпосівної підготовки насіння: без обробки, Біокомплекс-БТУ для зернових (1,5 л/т) і Мікофренд (1,5 л/т). За середніми даними 2025–2026 рр. урожайність підвищувалася від 2,42 т/га за норми 4,0 млн/га до 2,56 т/га за 5,0 млн/га, а подальше загущення до 5,5 млн/га знижувало її до 2,50 т/га. Найвищий результат – 2,64 т/га – сформовано за поєднання 5,0 млн/га і Мікофренду; приріст до відповідного контролю становив 0,17 т/га, або 6,9 %. Дисперсійний аналіз за схемою розщеплених ділянок підтвердив істотний вплив норми висіву й обробки насіння в обидва роки (p < 0,001), взаємодія чинників була неістотною. Економічна оцінка виявила контраст років: у 2025 р. усі варіанти були прибутковими, тоді як у посушливому 2026 р. – збитковими. За сумою двох років найбільший умовний прибуток одержано у варіанті 5,0 млн/га + Мікофренд (11 235 грн/га), а найвищу сукупну рентабельність – за 4,5 млн/га + Мікофренд (32,8 %).
