Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , «Зелена» трансформація аграрного виробництва як чинник продовольчої безпеки України(ДКС Центр, 2026-05) Ібатуллін, Ільдус Ібатуллович; Ibatullin, Ildus; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, Lesia; Свиноус, Іван Вікторович; Svynous, Ivan; Грабовський, Микола Борисович; Hrabovskyi, Mykola; Федорук, Юрій Васильович; Fedoruk, YuriiУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти «зеленої» трансформації аграрного виробництва як важливого чинника забезпечення продовольчої безпеки України в умовах глобальних екологічних, економічних і воєнних викликів. Обґрунтовано, що сучасна модель розвитку аграрного сектору потребує переходу до екологічно орієнтованих форм господарювання, які забезпечують поєднання економічної ефективності, раціонального використання природних ресурсів та соціальної відповідальності. Визначено, що «зелена» трансформація аграрного виробництва базується на впровадженні принципів сталого розвитку, ресурсоефективності, низьковуглецевого виробництва та адаптації аграрної діяльності до кліматичних змін. Проаналізовано сучасні тенденції екологізації аграрного сектору, зокрема розвиток органічного виробництва, використання ґрунтозахисних технологій, точного землеробства, цифрового моніторингу, систем ефективного управління водними ресурсами та інтегрованого управління агроекосистемами. Встановлено, що впровадження екологічно орієнтованих технологій сприяє зменшенню деградації ґрунтів, скороченню викидів парникових газів, підвищенню ефективності використання добрив і водних ресурсів, а також зміцненню стійкості аграрного виробництва до зовнішніх ризиків. Особливу увагу приділено впливу цифровізації аграрного виробництва на підвищення продуктивності, прозорості виробничих процесів і оптимізацію управлінських рішень. Досліджено міжнародний досвід упровадження регенеративного та кліматично орієнтованого землеробства, а також механізми державної підтримки екологічної модернізації аграрного сектору в країнах Європейського Союзу. Визначено, що в Україні процеси «зеленої» трансформації аграрного виробництва стримуються обмеженим доступом до фінансових ресурсів, недостатнім рівнем державного стимулювання, високими інвестиційними ризиками та нерівномірністю впровадження екологічних інновацій у регіонах. Обґрунтовано необхідність формування комплексної системи державної підтримки екологічно орієнтованого аграрного виробництва, розвитку ESG-орієнтованого управління, стимулювання інвестицій у «зелені» технології та гармонізації аграрної політики України з європейськими екологічними стандартами. Доведено, що реалізація принципів «зеленої» трансформації аграрного виробництва створює передумови для зміцнення продовольчої безпеки, підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та забезпечення стійкого розвитку сільських територій України.Тип матеріалу: Документ , Особливості формування продуктивності гречки за органічного виробництва(Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, 2025-12) Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, Lesia; Федорченко, Ярослава Олегівна; Fedorchenko, YaroslavaМета. Установити закономірності росту й розвитку гречки за умов органічного виробництва залежно від застосування допоміжних продуктів та сортових особливостей. Методи. Дослідження проводили упродовж 2023–2025 рр. на базі ПСП ім. Т. Г. Шевченка (Київська обл.). Польовий дослід закладали за двофакторною схемою: фактор А – сорти гречки: ‘Антарія’ (середньоранній), ‘Син-3/02’ (середньостиглий), ‘Ярославна’ (ранньостиглий); фактор В – біопрепарати: без застосування допоміжних продуктів (контроль), Біокомплекс–БТУ, Гумат калію, Гумісол. Усі досліджувані допоміжні продукти відповідали вимогам органічного виробництва та включені до переліку дозволених для застосування. Результати. Застосування всіх досліджуваних допоміжних продуктів справляло достовірний позитивний вплив на морфологічні показники рослин гречки. Максимальні значення висоти рослин (до 113 см у ‘Син-3/02’) та кількості суцвіть (до 26,84 шт.) сформувалися за комбінованого застосування Гумату калію, що істотно перевищувало показники контролю. Найвищу стимулювальну ефективність продемонструвало комбіно-ване застосування Гумату калію (передпосівна обробка насіння + обробка рослин у період вегетації). Цей варіант забезпечив максимальне зростання елементів структури врожаю, зокрема маси 1000 насінин до 30,36 г у сорту ‘Син-3/02’, а також найвищий рівень кінцевої врожайності. Абсолютний максимум урожайності становив 2,30 т/га (‘Син-3/02’), що забезпечило приріст на 0,41 т/га, або близько 21,7 %, порівняно з контролем (1,89 т/га). Сорт ‘Син-3/02’ виявив найвищий потенціал продуктивності в умовах органічного виробництва, поєднуючи максимальну базову врожайність у контролі з найвищими абсолютними показниками у варіантах із застосуванням біопрепаратів. Водночас сорт ‘Ярославна’ характеризувався найнижчими показниками врожайності, однак навіть у цьому випадку застосування Гумату калію забезпечило її зростання до 1,90 т/га проти 1,56 т/га у контролі. Висновки. Найвищу ефективність щодо підвищення морфологічних показників, елементів структури врожаю та формування максимальної врожайності гречки в умовах органічного виробництва (до 2,30 т/га, або приріст 21,7 % у ‘Син-3/02’) забезпечує комбіноване застосування біопрепарату Гумат калію (передпосівна обробка насіння + обробка рослин у період вегетації).Тип матеріалу: Документ , Формування якісних показників гречки за органічного виробництва(Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, 2025-12) Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, Lesia; Федорченко, Ярослава Олегівна; Fedorchenko, YaroslavaМета. Оцінити зміни якісних показників гречки за органічного виробництва залежно від застосування допоміжних продуктів та сортових особливостей. Методи. Дослідження проводили упродовж 2023–2025 рр. на базі ПСП ім. Т. Г. Шевченка (Київська обл.). Польовий дослід закладали за двофакторною схемою: фактор А – сорти гречки: ‘Антарія’ (середньо-ранній), ‘Син-3/02’ (середньостиглий), ‘Ярославна’ (ранньостиглий); фактор В – біопрепа-рати: без застосування допоміжних продуктів (контроль), Біокомплекс–БТУ, Гумат калію, Гумісол. Усі досліджувані допоміжні продукти відповідали вимогам органічного виробництва та включені до переліку дозволених для застосування. Результати. Установлено суттєвий позитивний вплив біопрепаратів на продуктивність гречки за органічного виробництва. Найвищу ефективність забезпечило поєднання передпосівної обробки насіння та поза-кореневого підживлення Гуматом калію, що дало змогу отримати врожайність на рівні 1,90–2,30 т/га (залежно від сорту) проти 1,56–1,89 т/га на контролі. Застосування біопрепаратів сприяє поліпшенню показників якості зерна та зеленої маси. Максимальний уміст сирого білка в насінні (13,68–13,88 %) та перетравність зеленої маси у фазі цвітіння (49,48–50,58 %) зафіксовано за комплексної схеми застосування Гумату калію. Активізація ростових процесів гуміновими речовинами інтенсифікує накопичення макроелементів. Найвищий уміст P2O5 та K2O відмічено у сорту ‘Син-3/02’ за використання Гумату калію (приріст вмісту калію у зерні становив 19–21 % проти контролю). Уміст фосфору та калію у фазі цвітіння був значно вищим порівняно з дозрілим насінням, що пояснюється активним метаболізмом у період бутонізації. Результати лабораторних досліджень підтвердили повну відповідність отриманої продукції стандартам ЄС щодо органічного виробництва. У зерні та зеленій масі не виявлено залишків пестицидів (гліфосату, фосфіну, хлормеквату тощо). Висновки. Застосування дозволених в органічному землеробстві біопрепаратів суттєво підвищує врожайність та якісні показники гречки. Найефективнішою виявилася комплексна схема застосування Гумату калію (передпо-сівна обробка + позакореневе підживлення), що забезпечила максимальну врожайність (до 2,30 т/га), найвищий уміст сирого білка в насінні (до 13,88 %) та інтенсивне накопичення макроелементів (P2O5 та K2O), особливо у сорту ‘Син-3/02’. Лабораторний контроль підтвердив повну відсутність залишків пестицидів у продукції, що доводить ефективність розробленої системи для отримання безпечного та біологічно цінного врожаю гречки згідно зі стандартами ЄС.Тип матеріалу: Документ , Yield and Quality of Mustard Seeds Depending on the Use of Technology Elements(The Grassroots Institute, 2025-04) Миколайко, Ірина Іванівна; Mykolaiko, Iryna; Поліщук, Валентин Васильович; Polishchuk, Valentyn; Бровді, Анна Андріївна; Brovdi, Anna; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, Lesia; Тітаренко, Оксана Станіславівна; Titarenko, Oksana; Мостипан, Олена Валеріївна; Mostypan, Olena; Заїка, Наталія Валеріївна; Zaika, Nataliia; Коновалов, Давид Віталійович; Konovalov, Davyd; Яценко, Анатолій Олексійович; Yatsenko, Anatolii; Крижанівський, Віталій; Kryzhanivskyi, VitaliiDue to its versatile uses, mustard is a valuable crop that is widely used for industrial purposes. That is why the improvement of agrotechnical methods of its cultivation in order to obtain high yields is practical importance. The aim of the research was to investigate how the application of diverse factors, including timing, and methods of sowing, affect the yield and quality of mustard seed in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. According to the research results, it was found that the yield of mustard depends on the growth and development of plants and the formation of elements of the crop structure – the number of pods per plant, the number of seeds per pod and the weight of 1000 seeds. This article discusses results in plant height in correlation to sowing period and row spacing. It was found that the timing and methods of sowing mustard significantly affect the biometric parameters of the crop and, accordingly, the seed yield. According to the results it was determined that in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, the optimal time for sowing mustard is the early sowing period, which falls on the first and second quarter of April. In order to increase the yield of mustard, it is recommended to grow it with a row spacing of 45 cm at both sowing dates.Тип матеріалу: Документ , Оцінювання генетичного різноманіття сортів малини за використання RAPD-PCR маркерів(Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, 2024-12) Димань, Наталія Олегівна; Dyman, Nataliia; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, LesiaМета. Оцінити ефективність використання RAPD-PCR-маркерів для дослідження генетичного поліморфізму 12 сортів малини, які культивуються в Україні. Методи. Виділення ДНК із молодих листків малини за використання СТАВ-буферу. Для добору інформативних RAPD-PCR-маркерів для аналізу геному малини було протестовано 28 праймерів. Результати. Доведено високу інформативність методу мультилокусного ДНК-профілювання RAPD-PCR для генетичної ідентифікації сортів малини за використання 7 RAPD-праймерів. З’ясовано, що досліджені сорти малини характеризуються високим рівнем генетичної мінливості за маркерами RAPD-PCR: середня кількість алелів на локус (Nа) становила 1,895, середнє значення ефективного числа алелів на локус (Nе) ‒ 1,434, середнє значення індексу гетерогенності Шеннона ‒ 0,419, середнє значення очікуваної гетерозиготності ‒ 0,270. Середні значення генетичних дистанцій та індексу генетичної спорідненості між сортами малини становили 0,488 і 0,696 відповідно. Висновки. Досліджені RAPD-маркери можуть бути корисними не тільки для характеристики генетичної структури, розрізнення сортів малини та підбору їх найперспективніших варіантів для схрещування, а й для вирішення юридичних питань на кшталт оцінювання порушень прав селекціонерів.