Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , Особливості формування довжини головного колоса у різних за скоростиглістю сортів пшениці озимої м’якої(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Устинова, Галина Леонідівна; Ustynova, Halyna; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk , Lesia; Юрченко, Анатолій Іванович; Yurchenko, Anatolii; Ображій, Сергій Володимирович; Obrazhii, SerhiiУ сучасних умовах кліматичних змін та нестабільності погодних факторів важливим завданням селекції є створення високопродуктивних сортів пшениці озимої, здатних забезпечувати стабільну врожайність у різних агроекологічних умовах. Однією з важливих морфологічних ознак, що характеризує потенціал продуктивності рослин, є довжина колоса, яка відображає генетичні особливості сорту та його адаптивну реакцію на умови середовища. Метою дослідження було оцінити адаптивність сучасних сортів пшениці озимої м’якої за параметрами гомеостатичності та селекційної цінності ознаки довжини колоса в умовах Лісостепу України. Дослідження проводили упродовж 2016–2020 рр. на дослідному полі навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень були сорти пшениці озимої м’якої різних груп стиглості. У процесі досліджень визначали середнє арифметичне значення ознаки, мінімальні та максимальні показники, дисперсію, коефіцієнт варіації, а також індекс гомеостатичності та селекційну цінність ознаки. Встановлено, що довжина головного колоса у досліджуваних сортів варіювала від 6,8 до 9,7 см за середнього значення у досліді 7,8 см. Найбільшу довжину колоса сформували сорти Чорнява, Кольчуга, Миронівська 61, Лісова пісня та Добірна. Коефіцієнт варіації ознаки становив від 4,1 до 21,8 %, що свідчить про різний рівень стабільності прояву цієї ознаки у досліджуваних генотипів. Високі показники гомеостатичності встановлено у сортів Знахідка одеська, Відрада, Чорнява, Лісова пісня, Столична та Миронівська 61. Найвищу селекційну цінність за довжиною колоса відзначено у сортів Відрада, Столична, Чорнява та Миронівська 61. Виділені сорти поєднують високий рівень прояву досліджуваної ознаки зі стабільністю її формування у різних умовах вирощування та можуть бути використані як цінний вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення високопродуктивних і адаптивних сортів пшениці озимої.Тип матеріалу: Документ , Вплив погодних умов Правобережного Лісостепу України на господарсько цінні ознаки часнику озимого(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Кубрак, Світлана Миколаївна; Kubrak, Svitlana; Сич, Зеновій Деонизович; Sych, ZenoviiМетою досліджень 2022–2025 рр. було передбачено виділити цінні сорти, клони та місцеві форми часнику озимого за тривалістю вегетаційного періоду, масою головки і кількістю зубків, урожайністю та товарністю за посушливих умов у Правобережному Лісостепу України. У результаті проведеної роботи встановлено, що місцева форма 8, походженням із Запорізької області характеризувалася найкоротшим вегетаційним періодом – 104 доби. Найбільші головки формувалися у місцевої форми 9 (63 г) із Запорізької області. Найвищу врожайність зафіксували на рослинах зразка 9 (Запорізька обл.) – 13,4 т/га. У контролю Ірен цей показник становив 11,8 т/га. Найнижчу урожайність головок відмічали у місцевої форми часнику озимого 13 (Черкаська обл.) – 7,1 т/га. Найбільша частка товарних головок спостерігалася за вирощування варіантів 6 (Дніпропетровська обл.), 8 (Запорізька обл.) та 9 (Запорізька обл.). Найкраще адаптувався до чинників навколишнього середовища Правобережного Лісостепу України зразок, завезений із Київської області – 1. Коефіцієнт стабільності Левіса у нього становив 1,3. Найбільше реагували на фактори навколишнього середовища Правобережного Лісостепу України зразки 10 (Чернігівська обл.), 14 (Черкаська обл.) та 6 (Дніпропетровська обл.). Показник Левіса у них дорівнював 1,7. У процесі досліджень, проведених у 2022–2025 рр., було визначено місцеві форми часнику озимого з різними характеристиками. Найбільш скоростиглим виявився варіант 8 із Запорізької області, який дозріває за 104 доби. Зразок 9, також із Запорізької області, продемонстрував найкращі результати за середньою масою головки (63 г) та врожайністю (13,4 т/га) за товарності 76 %. Найменше зубків у головці (5 шт.) було сформовано у місцевих форм 2 (Київська обл.), 4 (Кіровоградська обл.), 11 (Чернігівська обл.) та 13 і 14 (Черкаська обл.). Натомість найбільша кількість зубків зафіксована у головках варіантів 10 із Чернігівської області та 12 із Житомирської області – відповідно 10 та 8 штук.Тип матеріалу: Документ , Зміна агрофізичних показників родючості чорнозему типового і урожайності соняшнику залежно від систем основного обробітку і удобрення в короткоротаційних сівозмінах(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Войтовик, Михайло Вікторович; Voytovik, Mykhailo; Примак, Іван Дмитрович; Primak, Ivan; Качан, Леся Михайлівна; Kachan, Lesia; Павліченко, Андрій Андрійович; Pavlichenko, Andrii; Панченко, Олександр Борисович; Panchenko, OleksandrУ трирічних (2022–2024) дослідах Білоцерківського НАУ найвищий вміст повітряно-сухих агрономічно цінних агрегатів під соняшником сформовано в орному шарі чорнозему типового за безполицево-полицевого обробітку в п’ятипільних сівозмінах. Структурний стан орного шару істотно кращий за органо-мінеральної та органічної систем удобрення. Дисковий і безполицево-полицевий обробітки забезпечили зростання водотривких агрегатів на 2–6 %. Щільність складення верхнього шару (0–10 см) у фазу сходів за безполицево-полицевого обробітку неістотно (на 0,03 г/см3 ), а за дискового – істотно (на 0,07 г/см3 ) перевищує контроль. У фазу повної стиглості вона майже однакова. На початку вегетації щільність орного шару найвища за дискового, найнижча – за полицево-безполицевого обробітку, перед збиранням – вирівнюється. У фазу сходів загальна пористість орного шару за полицево-безполицевого обробітку найвища за органо-мінеральної системи (54,8 %), а за безполицево-полицевого – органічної (57,3 %). Твердість ґрунту найнижча за полицево-безполицевого, найвища – за дискового обробітку і не перевищує оптимум. За дискового обробітку урожайність соняшнику зменшувалась, проте на неудобрених ділянках неістотно, що вказує на можливість мінімалізації обробітку. За безполицево-полицевого обробітку відмічено істотне підвищення урожайності у плодозмінній сівозміні за мінеральної й органо-мінеральної систем удобрення, у зернопросапній – органо-мінеральної, просапній – мінеральної; на інших варіантах відхилення неістотні.Тип матеріалу: Документ , Особливості формування урожайності сортів квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) різних груп стиглості за систем захисту посівів від бур’янів(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Мороз, Олександр Васильович; Moroz , Oleksandr; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, LesiaУ статті наведено результати дослідження ефективності систем захисту посівів квасолі звичайної від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України. Вивчали особливості росту, розвитку та формування продуктивності сортів квасолі різних груп стиглості залежно від гербіцидного захисту. Польові дослідження проводили у 2024–2025 рр. на дослідній ділянці ТДВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області. Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Дослід був двофакторним: фактор А – сорти квасолі Апекс (середньоранній) і Буковинка (середньостиглий); фактор B – гербіцидні системи захисту від бур’янів: без обробки (контроль), Пульсар Флекс 1,7 л/га та Пульсар Флекс 2,0 л/га у фазу BBCH 13–14. Встановлено, що застосування гербіцидного захисту сприяло зниженню забур’яненості посівів, покращенню ростових процесів, формуванню потужнішого листкового апарату та підвищенню продуктивності культури. У середньому за 2024– 2025 рр. ефективність контролю бур’янів за норми 1,7 л/га становила 83–87 %, а за норми 2,0 л/га – 93–95 %. За гербіцидного захисту висота рослин у фазах бутонізації та повного цвітіння перевищувала контроль на 5–9 см. Застосування Пульсар Флекс позитивно впливало на формування елементів структури врожаю та масу 1000 насінин. Найвищу врожайність забезпечив варіант із внесенням Пульсар Флекс 2,0 л/га: у середньому за два роки вона становила 2,66 т/га у сорту Апекс і 2,45 т/га у сорту Буковинка, що перевищувало контроль відповідно на 20,9 і 19,5 %. Виявлено, що фітотоксичність препарату мала короткочасний і слабко виражений прояв та не призводила до істотного зниження продуктивності рослин. Отже, застосування Пульсар Флекс у фазу BBCH 13–14 є ефективним елементом технології вирощування квасолі в умовах Правобережного Лісостепу України, а найвищу агрономічну ефективність забезпечує норма 2,0 л/га.Тип матеріалу: Документ , Оцінювання міжсортового поліморфізму малини за використання SSR-PCR-аналізу(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Димань, Наталія Олегівна; Dyman, Nataliia; Карпук, Леся Михайлівна; Karpuk, LesiaМалина – провідна ягідна культура в Україні. Необхідність удосконалення її сортименту за низкою напрямів потребує застосування ДНК-маркерів як сучасного підходу в роботі з генетичними ресурсами. Вперше для вивчення генетичної структури 12 сортів малини, які культивуються в Україні, застосовано мікросателітні ДНК-маркери (SSR-PCR) й оцінено їх ефективність у з’ясуванні спорідненості сортів малини. Визначення генотипів проведено за 10 мікросателітними локусами (RiM017, RiM019, RhM003, RhM011, RhM043, Rub1а, Rub4a, Rub223a, Rub228a і Rub262b). Для аналізу поліморфізму мікросателітних локусів використано електрофоретичне розділення ПЛР-продуктів у 8 % денатурувальному поліакриламідному гелі (ПААГ) з подальшим фарбуванням нітратом срібла. Виявлено високий рівень поліморфізму SSR-маркерів у малини. Середня кількість алелів на один мікросателітний локус становила 4,61. Значення показника ефективної кількості алелів знаходилися в діапазоні від 1,291 (RiM017) до 5,053 (Rub228a). Значення індексу Шеннона варіювали від 0,456 (Rub228a) до 1,77 (RhM043). Найвищий рівень фактичної гетерозиготності зафіксовано за локусом RiM019 (83,3 %), найнижчий ‒ за локусом RhM011 (8,3 %). За частотами ідентифікованих алелів обчислено PIC, значення якого за дослідженими маркерами становило від 0,212 до 0,777. Розмах генетичних відстаней між дослідженими сортами коливався від 0,0093 до 2,0127, а індексів генетичної ідентичності ‒ від 0,0056 до 0,9398. Отримані результати свідчать про перспективність використання протестованих маркерів для оцінювання генетичного різноманіття вітчизняного генофонду малини, а також для розроблення методів ідентифікації й паспортизації її сортів.