Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету
iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тип матеріалу: Документ , Інфекційний перитоніт котів: епізоотологічна характеристика, діагностика та лікування(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Тєор, Валерія Cергіївна; Tieor, ValeriiaДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню інфекційного перитоніту котів (ІПК, Feline infectious peritonitis, FIP), пов’язаного з інфікуванням коронавірусом котів (Feline Coronavirus, FCoV). Актуальність роботи визначається поширенням FCoV у популяціях котів, необхідністю вдосконалення діагностики ІПК та наукового обґрунтування застосування противірусних препаратів на основі нуклеозидного аналога GS-441524 і молнупіравіру. Метою роботи було встановити епізоотологічні особливості коронавірусної інфекції котів в окремих регіонах України, удосконалити комплексну прижиттєву діагностику ІПК та науково обґрунтувати застосування противірусної терапії на основі клініко-лабораторних, морфологічних і молекулярно-генетичних досліджень. Застосовано епізоотологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, серологічні, імунохроматографічні, інструментальні, цитологічні, патологоанатомічні, гістологічні, молекулярно-генетичні та статистичні методи. Досліджено 234 проби сироватки крові методом ІФА, 31 пробу сироватки крові та фекалій методом ІХА, 22 зразки випітної рідини методом ПЛР. Проведено анкетування 29 власників тварин і 41 лікаря ветеринарної медицини, морфологічне дослідження 7 зразків випітної рідини, патологоанатомічне дослідження 3 трупів котів, секвенування 2 ампліконів, ретроспективний аналіз 9671 запису лабораторних досліджень і 368 історій хвороби. Ретроспективний аналіз 6377 лабораторних досліджень (лабораторія «БАЛЬД», м. Київ) показав наявність антитіл IgG до FCoV у 2178 із 5442 випадків (40,0 %), а РНК FCoV – у 245 із 729 проб фекалій (33,6 %). У власному крос-секційному дослідженні 234 клінічно здорових безпритульних котів і котів із притулків Чернігова, Сум, Умані, Полтави та Миколаєва серопозитивність становила 58,9 % (138/234; 95 % ДІ 52,6–65,1 %). Показник істотно відрізнявся між містами – від 20,0 % у Сумах до 80,0 % у Чернігові (χ²=40,41; p<0,001). Встановлено статистично значущий зв’язок між серопозитивністю та спільним утриманням кількох котів (p=0,0152). Висока частота виявлення антитіл у клінічно здорових тварин свідчить про значну циркуляцію FCoV в Україні та недостатність самого інфікування для розвитку ІПК. За результатами ретроспективного аналізу 85 клінічних випадків ІПК у клініці «Зоолюкс» (м. Київ) ексудативну форму діагностовано у 22 котів, неексудативну, включно з неврологічними та офтальмологічними проявами, – у 63. Більшість гематологічних і біохімічних змін не були специфічними, однак інформативними виявилися співвідношення альбуміну до глобуліну (А/Г) та концентрація сироваткового амілоїду А (SAA). Середнє співвідношення А/Г становило 0,46±0,22, концентрація SAA у підгрупі 26 котів – 95,9±81,9 мкг/мл. У клінічній серії 60 котів університетської ветеринарної лікарні OMU (м. Самсун, Туреччина) співвідношення А/Г на момент діагностики становило 0,42±0,11. Отримані результати підтверджують необхідність комплексної оцінки клінічних і лабораторних показників. Ретроспективний аналіз 135 випадків наявності випітної рідини у порожнинах тіла показав, що ІПК було остаточно діагностовано лише у 13 котів (9,6 %), тоді як 90,4 % випадків мали іншу етіологію. У 22 котів з ексудативним ІПК проба Рівальта була позитивною у 77,3 % випадків, співвідношення А/Г у випітній рідині становило 0,45±0,23. Цитологічне дослідження 15 зразків виявило картину, сумісну з ІПК. У власних модельних дослідженнях чотирьох котів із підозрою на ІПК цитологічні ознаки асептичного запалення встановлено в одному випадку, в інших виявлено бактерії або ознаки неопластичного процесу. Це обґрунтовує значення цитології випітної рідини насамперед для диференційної діагностики. За результатами молекулярно-генетичного дослідження методом вкладеної ПЛР із ампліфікацією консервативної ділянки 3′-UTR геному FCoV РНК вірусу виявлено у 12 із 22 зразків випітної рідини (54,5 %), зокрема в 11 зразках від котів із підозрою на ексудативний ІПК та одному від тварини з іншим первинним діагнозом. У всіх 12 позитивних зразках виявлено субгеномну мРНК M-гена FCoV як маркер транскрипційної активності вірусу, що посилює підозру на ІПК, але не доводить його реплікацію виключно в макрофагах. У цих зразках ампліфіковано ділянку S-гена, характерну для FCoV типу I. Секвенуванням методом Сенгера отримано дві нуклеотидні послідовності, депоновані у GenBank: PZ810242 (FCoV Kyiv-1) і PZ810243 (FCoV Kyiv-2). Їх нуклеотидна ідентичність становила 90 % (289/320), K2P-відстань – 0,1364±0,0386 замін/сайт, що свідчить про генетичну неоднорідність локальних варіантів FCoV типу I. Ефективність 84-добового курсу лікування препаратами на основі GS-441524 оцінено ретроспективно за даними 88 котів із клініки «Зоолюкс». Повне одужання зареєстровано у 69 тварин (78,4 %), летальний наслідок – у 12 (13,6 %), рецидив – у 7 (8,0 %). До 14-ї доби позитивну клінічну динаміку відзначено у 87,5 % тварин. На 84-ту добу співвідношення А/Г вірогідно збільшилося з 0,32±0,11 до 0,81±0,16 (p<0,001), а концентрація SAA знизилася зі 108,0±39,0 до 14,6±7,3 мг/л (p<0,001). Початкове співвідношення А/Г>0,40 асоціювалося з більшою ймовірністю одужання (OR=3,7; p<0,01), а позитивна клінічна відповідь протягом перших 7 діб – зі сприятливим результатом лікування (p<0,001). Динаміка А/Г та SAA є інформативною для моніторингу терапії. Ефективність молнупіравіру досліджено ретроспективно на основі 60 клінічних випадків ІПК в університетській ветеринарній лікарні OMU (Туреччина). За 60-добового курсу молнупіравіру виживаність становила 94,3 % у всі контрольні терміни, тоді як за традиційної терапії преднізолоном і пентоксифіліном знижувалася з 60,0 % на 15-ту добу до 28,0 % на 60-ту. На 60-ту добу ймовірність виживання за противірусної терапії була у 3,37 раза вищою (95 % ДІ 1,79–6,35; p=6,97×10⁻⁸), що підтверджує її високу ефективність. У проспективному клінічному дослідженні 36 випадків ІПК у клініці «Звірополіс» порівняно дві 84-добові схеми: послідовне застосування GS-441524 протягом перших 14 діб із переходом на молнупіравір та монотерапію молнупіравіром. Клінічної ремісії досягли всі 12 котів першої групи та 23 із 24 (95,8 %) другої (p=1,000). За послідовної схеми швидше нормалізувалася температура тіла (2,1±0,8 проти 3,4±1,1 доби) і відновлювався апетит (1,8±0,6 проти 2,9±0,9 доби; p<0,001). Послідовна схема була на 55,7 % дешевшою за повний курс ін’єкційного GS-441524, але на 26,6 % дорожчою за монотерапію молнупіравіром. Встановлено, що обидві схеми забезпечують високу частоту ремісії, а вибір лікування залежить також від швидкості клінічної відповіді та економічної доступності. Вперше одержано комплексні дані про частоту виявлення маркерів FCoV у популяціях котів України, встановлено територіальну неоднорідність циркуляції вірусу та уточнено значення факторів утримання тварин для ризику інфікування. Визначено діагностичне й диференційно-діагностичне значення клініко-лабораторних показників, біохімічних і цитологічних характеристик випітної рідини. Вперше в Україні проведено комплексне молекулярно-генетичне дослідження FCoV у випітній рідині котів із різними первинними діагнозами, визначено субгеномну мРНК M-гена як маркер транскрипційної активності та здійснено генотипування за S-геном. Вперше отримано, депоновано у GenBank і порівняно послідовності фрагмента S-гена двох локальних варіантів FCoV (PZ810242, PZ810243), проведено їх філогенетичний аналіз. Розширено клінічні дані щодо ефективності GS-441524 і молнупіравіру. Вперше в Україні порівняно монотерапію молнупіравіром із послідовним застосуванням GS-441524 та молнупіравіру. Науково обґрунтовано адаптовану до ветеринарної практики України схему комплексної прижиттєвої діагностики ІПК із використанням клінічних, лабораторних, цитологічних і молекулярно-генетичних методів. Практичне значення роботи полягає в розробленні та впровадженні у ветеринарну практику адаптованої поетапної схеми прижиттєвої діагностики ІПК, удосконаленні молекулярно-генетичної діагностики FCoV та науковому обґрунтуванні ефективних схем противірусної терапії із застосуванням препаратів на основі GS-441524 і молнупіравіру.Тип матеріалу: Документ , Хімія в лісовому господарстві(Білоцерківський національний аграрний університет, 2026) Гаюк , Надія Володимирівна; Haiuk, Nadiia; Михайленко , Олексій Володимирович; Мykhailenko, OleksiyХімія є важливою складовою підготовки фахівців природничого та агробіолого технологічного профілю, зокрема у галузі лісового господарства. Вона формує фундаментальні уявлення про будову речовини, властивості хімічних елементів і сполук, а також закономірності перебігу хімічних процесів у природних екосистемах. У сучасних умовах зростає значення інтеграції хімічних знань із біологією, екологією та лісівництвом, що дозволяє більш глибоко розуміти функціонування лісових біогеоценозів.Тип матеріалу: Документ , Prevalence of pathogenic bacteria in cattle: the specific role of anaerobic microflora(2026) Rublenko, Iryna; Рубленко, Ірина Олександрівна; Zhovnir, O.; Жовнір, О.М.; Сhemerovskа, Iryna; Чемеровська, Iрина ОлегівнаCattle represent an important reservoir and source of dissemination of a wide range of bacterial pathogens capable of causing diseases in animals, contaminating food products, and posing potential risks to human health.Тип матеріалу: Документ , Бактеріологічна безпека риби та рибної продукції в Україні і Європі: сучасні підходи до моніторингу в контексті концепції «Єдиного здоров’я»(2026) Мусієць, Ірина Володимирівна; Musiiets, Iryna; Рубленко, Ірина Олександрівна; Rublenko, Iryna; Горбатюк, Ольга Іванівна; Gorbatiuk, OlgaРиба та рибна продукція є важливою складовою раціону людини, однак одночасно можуть бути фактором передачі харчових бактеріальних патогенів і носіями мікроорганізмів з антибіотикорезистентністю. Мікробіологічна безпека риби формується на всіх етапах ланцюга «вода – аквакультура/промисловий вилов – корм – первинне виробництво – переробка – транспортування – реалізація – споживач».Тип матеріалу: Документ , Циркуляція Bacillus spp. у системі «корм-середовище-птицяпродукція»: потенційні епізоотологічні та біобезпекові ризики(2026) Рубленко, Ірина Олександрівна; Rublenko, Iryna; Тарануха, Світлана Іванівна; Taranukha, Svitlana; Горбатюк, Ольга Іванівна; Gorbatiuk, Olga; Бучковська, Г.А.; Buchkovska, H.; Руда, М.Є.; Ruda, M.; Кравцова, О.Л.; Kravtsova, O.Проведено оцінку епізоотологічних, харчових та біобезпекових ризиків окремих представників роду та проаналізувати кількісні докази ефективності безпечних пробіотичних штамів Bacillus у птиці.