Інституційний репозитарій
Білоцерківського національного аграрного університету

iRBNAU (Institutional Repository of Bila Tserkva National Agrarian University) − це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу БНАУ, аспірантами чи студентами університету, шляхом їх архівування та самоархівування, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет.

«Положення про Інституційний репозитарій БНАУ»АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР про передачу невиключних прав на використання творуСупровідна інформація для передачі матеріалів до інституційного репозитарію

Фільтри

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип матеріалу: Документ ,
    Роль біоактивних сполук та пробіотиків у пом’якшенню перебігу маститу корів
    (2026) Зоценко, Володимир Миколайович; Zotsenko, Volodymyr; Островський, Денис Миколайович; Ostrovsky, Denis; Гришко, Віталій Анатолійович; Grishko, Vitaliі
    Мастит великої рогатої худоби є найпоширенішим запальним захворюванням молочної залози, що завдає щорічних збитків молочній промисловості близько 35 млрд доларів США, а його традиційна антибіотикотерапія призводить до зростання резистентності патогенів та появи залишків препаратів у молоці, що стимулює пошук альтернативних підходів.
  • Ескіз
    Тип матеріалу: Документ ,
    Механізми розвитку запального процесу за маститу у корів
    (2026) Островський, Денис Миколайович; Ostrovsky, Denis; Зоценко, Володимир Миколайович; Zotsenko, Volodymyr; Гришко, Віталій Анатолійович; Grishko, Vitaliі
    Мастит молочних корів – це мультиетіологічне запальне захворювання вимені, спричинене бактеріальними патогенами (S. aureus, E. coli, S. uberis), яке завдає значних економічних збитків у світовому молочному скотарстві.
  • Ескіз
    Тип матеріалу: Документ ,
    Вплив обробітку ґрунту та рівнів удобрення на врожайність гороху в умовах лісостепу України
    (Білоцерківський НАУ, 2026-09-14) Панченко , Тарас Валентинович; Panchenko , Taras; Козак , Леонід Андрійович; Kozak , Leonid
    горох посівний обробіток ґрунту мінеральні добрива урожайність зерна Лісостеп України
  • Ескіз
    Тип матеріалу: Документ ,
    Вплив регуляторів росту на морфометричні показники рослин кукурудзи
    (ДУ МДСДС ІКОСГ НААН, 2026-10-07) Железняк , Валерій Вікторович; Zheleznyak , Valery; Грабовський , Микола Борисович; Grabovskyi , Mykola; Козак , Леонід Андрійович; Kozak , Leonid; Качан , Леся Михайлівна; Kachan , Lesya
    кукурудза гібриди регулятори росту морфометричні показники строки застосування, Келпак Ерайз
  • Ескіз
    Тип матеріалу: Документ ,
    Історіософський аналіз колоніальної травми в українській філософській традиції (XIX – початку XX ст.)
    ( Львівський університет, 2026) Мельник, Людмила Миколаївна; Синявська, Л.М. ; Грек, Ірина Миколаївна ; Melnyk, L; Syniavska, L.; Hrek, I.
    Статтю присвячено історіософському аналізу еволюції наративу спокути як ключового механізму подолання колективної колоніальної травми в українській філософській та культурній думці XIX – початку XX століття. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю деколоніального переосмислення національної історії, яка тривалий час сприймалася через призму імперського наративу поразок, що зумовило соціокультурний імператив – простежити перехід від етики страждання до етики політичної відповідальності. Авторки аналізують творчість Тараса Шевченка, який уперше артикулював колоніальну травму як глибокий, онтологічний стан внутрішнього рабства та «колективного гріха». Криза визвольних змагань поч. XX ст. спричинила перехід наративу спокути від етики страждання до етики політичної дії. Ця трансформація набула двох основних ідеологічних форм, що висунули альтернативні шляхи подолання травми. Так, Д. Донцов трансформував ідеал спокути у волюнтаризм та «етику чину». Він відкинув провінціалізм та гуманістичні ілюзії, замінивши їх на волю до влади, експансії та творчого насильства. Для Донцова спокута – це акт ідеологічної боротьби та самоствердження сильної, «завойовницької» нації. В. Липинський запропонував консервативний наратив спокути. Він ідентифікував причину поразок у внутрішній анархії та «руїнництві» еліт. Його спокута полягала у відновленні порядку та державної дисципліни через утвердження класократії та формування політично відповідальної провідної верстви, наполягаючи на необхідності «знищити анархію насамперед у собі». Узагальнюючи, дослідження доводить, що протягом XIX – початку XX століття наратив спокути еволюціонував від морально-релігійного обов’язку до політичної та ідеологічної стратегії, що засвідчило дозрівання української філософської думки, яка перейшла від діагностики травми до формування практичних доктрин, що утверджують національну суб’єктність через волю та порядок.