Стратегічні напрями земельної політики в Україні до 2030 року

Abstract

Перед Україною, в умовах здійснення важливого етапу земельної реформи, а саме відкриття ринку сільськогосподарських земель, стоїть важливе завдання обгрунтування та втілення стратегічних напрямів розвитку земельної політики до 2030 року на принципах, рекомендованих ООН. Оскільки до цього часу нинішня земельна політика не направлена на захист земель, а також не забезпечує захист права приватних власників, капіталізацію, екологізацію та соціалізацію землекористування тощо. Стоять важливі питання, як залучити потенціал земельних та інших природних ресурсів в ефективні і дієві економічні процеси (оборот). Авторами сформовано основні напрями стратегії розвитку земельної політики в Україні до 2030 року, зокрема: 1) зменшення деградації земель; 2) приведення інституції власності на землю до конституційних вимог; 3) перехід від поділу земель за категоріями до територіального їх зонування за типами (підтипами) землекористування; 4) перехід на нову парадигму розвитку землевпорядкування і землеустрою та відновлення ролі держави у їх здійсненні; 5) модернізація системи управління земельними ресурсами та землекористуванням. Враховуючи низьку ефективність прав державної та комунальної власності на землю у порівнянні із приватною, пропонується власність українського народу на землю узаконити як суспільну власність на землі загального використання (під річками, вулицями, площами і т.д.), а право державної та комунальної власності — трансформувати для державних та комунальних підприємств із права постійного користування у право державної та комунальної власності із повним пучком прав. Також авторами пропонується перейти з розподілом (перерозподілом) земель за їх категоріями до зонування земель за типами (підтипами) землекористування залежно від придатності земель та цінності інших придатних ресурсів. Розвиток землевпорядкування та землеустрою пропонується на новій парадигмі відносин, що пов'язані із сталим розвитком та сталим (збалансованим) землекористуванням. Система управління земельними ресурсами та землекористуванням має бути реформована у багатофункціональну (багатоцільову) систему управління "зверху вниз" та "знизу вверх" на принципах рекомендованих ООН.