Вплив гумінових кислот на молочну продуктивність корів та показники якості і безпечності молока

Abstract

Дослідження проведено з метою визначення впливу гумінових кислот, доданих до раціону лактуючих корів, на їх молочну продуктивність та фізико-хімічні показники молока. Дослідження проведено на 14 коровах голштинської породи німецької селекції, яким впродовж 30 діб до основного раціону додавали 20 г/100 кг живої ваги на добу органічної кормової суміші, що містить 40,5 % гумінових кислот та 22 % фульвокислот. Проби молока відбирали двічі, перед застосуванням органічної кормової суміші та через 30 діб застосування. Спостерігали збільшення молочної продуктивності на 5,8 % у 86 % лактуючих корів, водночас зростала масова частка жиру в молоці. Незначне зростання жирності молока (р<0,1) пов’язано зі збільшенням цього показника у молоці 72 % дослідних корів від 0,2 до 0,92 %. У молоці решти корів жирність молока не змінювалась, проте середній показник по групі зріс на 0,38 %. Масова частка білків через 30 діб застосування органічної кормової суміші збільшувалась у молоці корів у середньому по групі на 0,2 % (р<0,05), за середнього показника по групі 3,5±0,06 % (3,12–4,2 %). У молоці 80 % досліджених корів масова частка білків зросла від 0,12 до 0,9 %, у 20 % корів масова частка білка у молоці не змінилася, проте значення відповідали базисній нормі (3,0 %). Зростання середньодобових надоїв з 36,73±0,6 кг (35,43–38,9) на початку дослідження проти 38,85±0,19 кг (37,3–39,9; р<0,01) по завершенню досліду, що становить 2,12 кг, вказує на позитивний вплив гумінових кислот на молочну продуктивність корів. Кількість соматичних клітин у молоці корів через 30-добове застосування органічної кормової суміші на основі гумінових кислот не змінилась і становила 104,78±19,09 тис./см3 (20,0–218,0), проти 104,47±23,5 тис./см3 (11,0–246,0) на початку дослідження. У молоці 28,5 % корів, по завершенню дослідження, відмічали незначне зменшення кількості соматичних клітин від 35 до 55 тис./см3 , у молоці 21,4 % корів кількість соматичних клітин незначно зростала від 19 до 74 тис./см3 , що відповідає фізіологічній нормі. Азот сечовини молока використовують для оцінки енергетично-білкового балансу у кормах, знижений показник по завершенню дослідження коливався в межах від 7,1 до 18,5 мг/100 мл, що вказує на дефіцит сирого протеїну у раціоні.