Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колосу у популяціях F2 за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої

Abstract

У контрастні за гідротермічні умовами 2019–2020 роки досліджували гібридні популяції F2, створені схрещуванням різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Метою роботи було встановлення ступеню і частоти позитивних трансгресій за кількістю зерен з головного колосу залежно від залучених до гібридизації батьківських форм і гідротермічних умов уроку та відібрати господарсько цінні рекомбінанти для подальшої селекційної роботи. За використання в різних схемах схрещування ранньостиглих, середньоранніх, середньостиглих, середньопізніх сортів більшість популяцій F2, як за середньою кількістю зерен в колосі, так і максимальним її проявом значно перевищувала вихідні форми характеризуючись значним формотворенням. Отримані результати свідчать про значний вплив підібраних пар для гібридизації і гідротермічних умов року на формування кількості зерен у популяціях F2 пшениці м’якої озимої. Водночас гібридні популяції в яких материнською формою були ранньостиглі сорти менше піддаються впливу несприятливих гідротермічних умов. В результаті досліджень виділені гібридні популяції, які в контрастні за гідротермічними умовами роки мали більшу за середню по F2 кількість зерен в головному колосі і характеризувались високими показниками ступеню і частоти позитивних трансгресій, а саме: Миронівська рання / Білоцерківська напівкарликова; Миронівська рання / Золотоколоса; Миронівська рання / Чорнява; Кольчуга / Столична; Миронівська рання / Вдала; Щедра нива / Відрада; Антонівка / Столична. Визначені кореляційні взаємозв’язки між ступенем фенотипового домінування в F1 та ступенем і частотою позитивних трансгресій свідчать про недостовірний слабкий від прямого до зворотного зв'язок між цими показниками. На достовірному рівні, у роки досліджень, встановлено сильну (r=0,774…0,893) кореляційну взаємозалежність між ступенем позитивних трансгресій і частотою рекомбінантів. В контрастные по гидротермическим условиям 2019-2020 годы исследовали гибридные популяции F2, созданные скрещиванием разных по скороспелости сортов пшеницы мягкой озимой. Целью работы было установление степени и частоты положительных трансгрессий по количеству зерен из головного колоса в зависимости от вовлеченных в гибридизацию родительских форм и гидротермических условий урока и отобрать хозяйственно ценные рекомбинанты для дальнейшей селекционной работы. При использовании в различных схемах скрещивания раннеспелых, среднеранних, среднеспелых, среднепоздних сортов большинство популяций F2, как по среднему количеству зерен в колосе, так и максимальному ее проявлению значительно превышало исходные формы, характеризуясь значительным формообразованием. Полученные результаты свидетельствуют о значительном влиянии подобранных пар на гибридизацию и гидротермические условия года на формирование количества зерен в популяциях F2 пшеницы мягкой озимой. В то же время гибридные популяции, в которых материнской формой были раннеспелые сорта, меньше подвергаются воздействию неблагоприятных гидротермических условий. В результате исследований выделены гибридные популяции, которые в контрастные по гидротермическим условиям годы имели большее среднее по F2 количество зерен в главном колосе и характеризовались высокими показателями степени и частоты положительных трансгрессий, а именно: Мироновская ранняя / Белоцерковская полукарликовая; Мироновская ранняя / Золотоколосса; Мироновская ранняя / Чернявая; Кольчуга / Столичная; Мироновская ранняя / Удачная; Щедрая нива/Отрада; Антоновка / Столичная. Определенные корреляционные взаимосвязи между степенью фенотипического доминирования в F1 и степенью и частотой положительных трансгрессий свидетельствуют о недостоверной слабой от прямой к обратной связи между этими показателями. На достоверном уровне в годы исследований установлена ​​сильная (r=0,774…0,893) корреляционная взаимозависимость между степенью положительных трансгрессий и частотой рекомбинантов. In contrast to the hydrothermal conditions of 2019–2020, F2 hybrid populations created by crossing different early-maturing varieties of soft winter wheat were studied. The aim of the work was to establish the degree and frequency of positive transgressions by the number of grains from the main ear depending on the parent forms and hydrothermal conditions of the lesson involved in hybridization and to select economically valuable recombinants for further selection work. When used in various schemes of crossing early-ripening, middle-early, medium-ripening, middle-late varieties, most F2 populations, both in terms of the average number of grains in the ear and its maximum manifestation, significantly exceeded the original forms, characterized by significant formation. The results show a significant effect of selected pairs for hybridization and hydrothermal conditions of the year on the formation of the number of grains in F2 populations of soft winter wheat. At the same time, hybrid populations in which the maternal form was early-maturing varieties are less susceptible to adverse hydrothermal conditions. As a result of research, hybrid populations were identified, which in contrast to the hydrothermal conditions had more than the average F2 number of grains in the main ear and were characterized by high rates and frequency of positive transgressions, namely: Myronivska early / Bila Tserkva semi-dwarf; Myronivska rannya / Zolotokolosa; Myronivska early / Chorniava; Chain mail / Capital; Myronivska early / Successful; Generous field / Rejoicing; Antonovka / Capital. The identified correlations between the degree of phenotypic dominance in F1 and the degree and frequency of positive transgressions indicate an insignificantly weak direct to inverse relationship between these indicators. At a reliable level, in the years of research, a strong (r = 0.774… 0.893) correlation was found between the degree of positive transgressions and the frequency of recombinants.