Ультразвуковой контроль за течением послеродового периода и диагностика акушерской патологии у сук

Abstract

В статье приведены результаты ультразвукового исследования матки сук в послеродовом периоде. Установлено, что при его физиологическом течении, на третий день шейка и тело матки размещены в тазовой полости дорсально по отношению к мочевому пузырю, а рога матки – в брюшной полости возле петель толстого кишечника. На эхограмме отмечается, что рога матки расширены, диаметром 15–18 мм. Стенки рогов утолщенные, толщиной от 4 мм до 6 мм. Ее ткани средней эхогенности, неоднородной консистенции. В визуализированной полости матки наблюдается гипоэхогенное однородное содержимое. У сук с задержанием последа в этот период визуализировались рога матки диаметром 1,91– 1,96 см, с утолщенной стенкой, которая имела гипоэхогенные участки. Кроме этого рельеф эндометрия был складчатым, неровным, в отдельных местах визуализировались его десквамированные фрагменты. Диагностическим признаком задержание последа было выявление в полости матки тканевых структур околоплодных оболочек с повышенной эхогенностью. На седьмой день после родов, на фоне задержания последа, были обнаружены ультразвуковые признаки развития метрита. При этом стенка матки достигала 3,3–3,9 см, имела неоднородную структуру тканей и повышенную эхогенность. На внутреннем рельефе матки визуализировались участки десквамированного эндометрия, а в полости матки – гиперэхогенное содержимое. Доказано, что ультразвуковое сканирование матки у сук является эффективным методом контроля течения послеродовой инволюции и обеспечивает раннюю диагностику акушерской патологии. Основным диагностическим ультразвуковым показателем задержания последа у сук является визуализация структур околоплодных оболочек в полости матки, гиперэхогенных участков и утолщение ее стенок. На развитие послеродового метрита указывают значительное утолщение матки и ее слизистой оболочки, участки десквамированного эндометрия и наличие в полости матки гиперэхогенного содержимого. У статті наведено результати ультразвукового дослідження матки сук в післяпологовому періоді. Встановлено, що при його фізіологічному перебігу, на третій день шийка і тіло матки розміщені в тазової порожнини дорсально по відношенню до сечового міхура, а роги матки - в черевній порожнині біля петель товстого кишечника. на ехограмі відзначається, що роги матки розширені, діаметром 15-18 мм. Стінки рогів потовщені, товщиною від 4 мм до 6 мм. Її тканини середньої ехогенності, неоднорідною консистенції. В візуалізованою порожнини матки спостерігається гіпоехогенні однорідне вміст. У сук із затриманням посліду в цей період візуалізувалися роги матки діаметром 1,91- 1,96 см, з потовщеною стінкою, яка мала гіпоехогенние ділянки. Крім цього рельєф ендометрія був складчастим, нерівним, в окремих місцях візуалізувалися його десквамовані фрагменти. Діагностичною ознакою затримання посліду було виявлення в порожнині матки тканинних структур навколоплідних оболонок з підвищеною ехогенністю. На сьомий день після пологів, на тлі затримання посліду, були виявлені ультразвукові ознаки розвитку метрита. При цьому стінка матки досягала 3,3-3,9 см, мала неоднорідну структуру тканин і підвищену ехогенність. На внутрішньому рельєфі матки візуалізувалися ділянки десквамированного ендометрія, а в порожнині матки - гіперехогенное вміст. Доведено, що ультразвукове сканування матки у сук є ефективним методом контролю перебігу післяпологової інволюції і забезпечує ранню діагностику акушерської патології. Основним діагностичним ультразвуковим показником затримання посліду у сук є візуалізація структур навколоплідних оболонок в порожнині матки, гіперехогенних ділянок і потовщення її стінок. на розвиток післяпологового метрита вказують значне потовщення матки і її слизової оболонки, ділянки десквамированного ендометрія і наявність в порожнині матки гіперехогенних вмісту.