Успадкування і формотворчий процес за кількістю зерен з головного колоса у гібридів пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування різних екотипів

Abstract

Одним з важливих елементів структури врожайності пшениці є кількість зерен з головного колосу, яку значна частина науковців розглядає як маркерну ознаку, що найменш модифікується умовами зовнішнього середовища і має високий ступінь успадкування. У 2011-2015 рр. в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІБКіЦК вивчали характер успадкування кількості зерен з головного колоса гібридами F1 пшениці м’якої озимої, отриманими від схрещування батьківських форм, що належать до різних екологічних груп. Також важливим було встановлення ступеня й частоти позитивних трансгресій в F2. Одним из важных элементов структуры урожайности пшеницы является количество зерен с главного колоса, которую значительная часть ученых рассматривает как маркерную признак, наименее модифицируется условиями внешней среды и имеет высокую степень наследования. В 2011-2015 гг. В условиях Белоцерковской опытно-селекционной станции ИБКиЦК изучали характер наследования количества зерен с главного колоса гибридами F1 пшеницы мягкой озимой, полученными от скрещивания родительских форм, принадлежащих к разным экологическим группам. Также важным было установление степени и частоты положительных трансгрессий в F2.One of the important elements of the structure of wheat yield is the number of grains of the main ear, which is considered by many scientists as a marker trait that is least modified by environmental conditions and has a high degree of inheritance. In 2011-2015, in the conditions of the Belotserkovsk IBKICK Breeding and Breeding Station, the nature of inheritance of the number of grains of the main ear of F1 hybrids of winter wheat obtained from crosses of parental forms belonging to different ecological groups was studied. Also important was the establishment of the degree and frequency of positive transgressions in F2.