Визначення стійкості плодів черешні до розтріскування

Abstract

Наведено результати лабораторних досліджень стійкості до розтріскування плодів черешні, сорти яких згрупували за строками достигання. Стійкість плодів до розтріскування вивчали згідно матеріалів “Широкого унифицированного классификатора СЭВ рода Cerasus Mill.”, для чого 50 плодів занурювали в дистильовану воду. Після 6, 12 і 24-годинної експозиції визначали плоди, що розтріскалися. Сорти групували за шкалою: незначне розтріскування – 1-20%, середнє – 21-40%, високе – 41-70%, дуже високе – 71-100%. Кореляційним аналізом доведена залежність стійкості до розтріскування від товщини шкірки плоду. Встановлено, що сорти із найменшою товщиною шкірки витримують триваліший період змочування поверхні плоду, порівняно із сортами плоди яких мають більшу товщину шкірки. Приведены результаты лабораторных исследований устойчивости к растрескиванию плодов черешни, сорта которых сгруппировали по срокам созревания. Устойчивость плодов к растрескиванию изучали согласно материалов "Широкого унифицированного классификатора СЕВ рода Cerasus Mill.", для чего 50 плодов погружали в дистиллированную воду. После 6, 12 и 24-часовой экспозиции определяли плоды, которые растрескались. Сорта группировали по шкале: незначительное растрескивание - 1-20%, среднее - 21-40%, высокое - 41-70%, очень высокое - 71-100%. С помощью корреляционного анализа доказана зависимость устойчивости к растрескиванию от толщины кожицы плода. Установлено, что сорта с наименьшей толщиной кожицы выдерживают длительный период смачивания поверхности плода по сравнению с сортами плоды которых имеют более толстую кожицу.