Формування біометричних показників сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.) в умовах Правобережного Лісостепу України

Abstract

Вирощування сорго звичайного двокольорового в різних ґрунтово-кліматичних умовах, а саме сортів різних груп стиглості, є одним з основних завдань, що формуватиме високу продуктивність культури. Наведено результати досліджень щодо формування біометричних показників сорго звичайного двокольорового в умовах Правобережного Лісостепу. Мета досліджень – дослідити вплив ґрунтово-кліматичних умов на формування біометричних показників сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили в 2020–2022 рр. в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Вирощування різних за стиглістю гібрида і сортів сорго звичаного двокольорового в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України показало, що доцільно вирощувати сорти ранньота середньостиглі, в яких період вегетації становив 108 та 116 діб. В пізньо-стиглого сорту вегетаційний період був найдовшим і становив 123 доби. Встановлено, що польова схожість насіння була нижчою від лабораторної на 5,0–8,0 %. Кореляційно-регресійний аналіз даних показав сильну кореляцію між лабораторною та польовою схожістю насіння досліджуваних сортів, зокрема коефіцієнт кореляції становив R=0,8734, коефіцієнт детермінації відповідно становив R 2 =1. Висота рослин досліджуваних сортів становила у гібрида Сват – 102 см, у сорту Смотрич – 109 см та у пізнього сорту Ярона – 91 см. Діаметр стебла був у межах від 1,50 до 1,65 см. Досліджувані сорти здатні формувати до 2 волотей на рослину. В середньому у гібрида Сват кущіння становило 1,6 шт./росл., у сорту Смотрич – 1,4 шт./росл. Найменше кущився пізньостиглий сорт Ярона – 1,2 шт./росл. Площа листкової поверхні на період збирання була найменшою і становила у ранньостиглого гібрида 4,21 тис. м 2 /га, у середньостиглого – 4,76 тис. м 2 /га, у пізньостиглого – 4,16 тис. м 2 /га. За результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено сильну кореляцію між площею листкової поверхні та висотою рослин, при цьому коефіцієнт кореляції склав R=0,838, коефіцієнт детермінації відповідно становив R 2 =1.