Поширення та етіологія диспепсії поросят

Abstract

Однією з основних проблем у вирощуванні поросят є захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються діареєю. Ці хвороби є широко поширеними в господарствах різної форми власності як на території України, так і за її межами. Вони призводять до значних втрат, спричиняючи загибель молодняку в 20-50% випадків, що має значний негативний економічний вплив, зокрема через зниження темпів приросту маси тіла поросят та негативний вплив на їхній розвиток і продуктивність [1, 2]. Сучасні дослідження свідчать, що значна частина незаразних патологій у поросят, зокрема диспепсія, має функціональний характер і є наслідком порушень адаптаційних процесів організму тварин [3, 4]. Ці порушення можуть бути викликані неправильними умовами утримання, змінами у раціоні або недостатністю розвитку травної системи поросят. Одним із ключових напрямків сучасної ветеринарної медицини є розробка та вдосконалення методів ранньої діагностики захворювань молодняку, серед яких диспепсія посідає одне з провідних місць. Раннє виявлення хвороби дозволяє вчасно вжити заходів для стабілізації стану тварин, що є важливим для зменшення економічних збитків та підвищення ефективності вирощування поросят [5].