Формування та реалізація державної антикорупційної політики України в сфері публічного управління та адміністрування (за матеріалами Білоцерківської РВА )

Abstract

Досліджено теоретико-методологічні підходи до формування та реалізації державної антикорупційної політики в сфері публічного управління та адміністрування, проаналізовано її стан у публічних адміністраціях, зокрема, Білоцерківської РВА, особливості діяльності та вплив на безпеку громад; оцінено результати та механізми реалізації антикорупційної стратегії в Україні. Обґрунтовано практичні аспекти запобігання та протидії корупційним проявам у системі публічного адміністрування та запропоновано шляхи посилення ефективності державної антикорупційної політики в Україні в сфері публічного управління та адміністрування. Використано методичні підходи, методи: діалектичний метод наукового пізнання, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії та теорії управління в дослідженні теоретико-методологічних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики в сфері публічного управління та адміністрування. Ретроспективний, порiвняльний і структурний aнaлiз було використано в дослідженні особливостей діяльності публічних адміністрацій та оцінці механізмів реалізації антикорупційної стратегії в Україні, а також при обґрунтуванні практичних аспектів запобігання та протидії корупційним проявам у системі публічного адміністрування. Виявлено, що антикорупційна політика це систематична, цілеспрямована діяльність держави, що полягає у розробленні, вдосконаленні та реалізації стратегічних засад і тактичних заходів, спрямованих на усунення або блокування причин та умов корупції, вдосконалення юридичної відповідальності за корупційні правопорушення та формування антикорупційної культури. Важливою, її складовою є діагностування проблем та постановка цілей, яка у класичному загальному розумінні є напрямом дій або утримання від них, обраним і здійснюваним органами державної влади, керівником, політичною партією тощо для вирішення певних проблем. Незважаючи на достатнє законодавче обґрунтування антикорупційної політики в Україні за останнє десятиліття не відбулося помітних покращень у боротьбі з корупцією, ані на рівні її сприйняття, ані в житті громадянського суспільства, а зміни в антикорупційній політиці радше мали декларативний характер, оскільки між політикумом, інститутами публічного управління, громадянами та представниками бізнес-середовища існує суспільний договір щодо толерантного сприйняття проявів корупції. Аналізуючи роботу Білоцерківської районної військової адміністрації щодо боротьби з корупцією та реалізацією державної антикорупційної політики України нами встановлено, що з метою організованого, ефективного забезпечення та запобігання корупції тут затверджено План заходів в якому основними напрямами роботи щодо запобігання проявам корупції є: забезпечення злагодженості та системності діяльності її структурних підрозділів щодо запобігання корупції, впровадження механізмів прозорості, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права, зменшення впливу корупційних ризиків на діяльність органу, підвищення рівня довіри суспільства до його діяльності. Зроблено висновок, про доцільність використання Україною кращих практик Данії, Німеччини, Польщі та ін. країн в боротьбі з корупцією країн. Такими заходами для органів публічної влади в сфері антикорупційної діяльності можуть бути: активна просвітницько-інформаційна політика; активізація правової культури населення; реформування чинного антикорупційного законодавства. Вважаємо за доцільне використання такого інструменту як цифрова трансформація в частині використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення рівня запобіжної діяльності відповідних суб’єктів запобігання корупції та організованій злочинності, розширення можливостей комунікації з громадськістю з вказаних проблем, впровадження практичного міжнародного досвіду та ін.