Розробка протоколу отримання асептичної культури Рrunus dulcis (Mill.) D.A.Webb.

Abstract

Метою статті є встановлення особливостей отримання асептичної культури регенерантів Prunus dulcis іn vitro. Оскільки в Україні все більших масштабів набуває вплив зміни клімату, то однією з актуальних проблем, яка перешкоджає людству, як в агроекологічному так і продовольчому значенні, є потреба в диверсифікації традицій ного землеробства. Однією з цінних перспективних горіхоплідних культур в Україні є мидаль, завдяки якому можливо диверсифікувати перераховані вище кліматичні ризики. Для проведення експериментів використано сорти вітчизняної селекції, оскільки іноземної селекції з низькою зимостійкістю та тривалим вегетаційним періодом для нашої зони не підходять. В дослідженнях залучено чотири ін тенсивні нові сорти мигдалю: Е5 Борозан, М41 Алекс, Джорджия, Луїза, які були виведені селекціонером В.М. Бабанським, занесені до державного Рєстру сортів рослин та дозволені в Україні для вирощування. Одним з надійних методів розмноження є мікроклональне розмноження, за допомогою якого можна швидкими темпами отри мати якісний, оздоровлений від хвороб, садивний матеріал. Тому для виробництва садивного матеріалу сучасні розсадники переходять на біотехнологічні методи. Для їх швидкого розмноження біологотехнологічними методами постає необхідність розробки технологічних процесів з урахуванням біологічних особливостей. Встановили, що підготовка донорів експлантів зменшує кількість первинних екс плантів, які виділяли фенолоподібні речовини. Окрім підготовки донорів вагомий вплив мали елементи живлення, які були у різній кількості у різних за складом живильних середовищах. Найменше експлантів із фенолоподібним ексудатом було на середовищах NAM та NRM. Спільним для цих двох середовищ є порівняно низький уміст нітрогену як у амонійній так і нітратній формах, а середовище DKW містить найбільшу кількість сульфуру. Виділення фенолоподібного ексудату залежало також від біологічних особливостей сортів мигдалю. Найбільше первинних екс плантів було у високорослого сорту Е5 Борозан та найменше в сорту Луїза із середньою інтенсивністю росту. Залежно від сорту вільних від контамінантів в депозитарії було 81–91 % за 59–70 % на контролі. Морфогенних і водночас без ознак контамінування виявлено від 69 % серед експлантів сорту Луїза і до 73 % сорту Е5 Борозан за 35 і 51 % відповідно на контролі. За результатами проведених досліджень встановлено, що вплив часу ізоляції первинних експлантів та особливості взаємодії рослини і оточуючої її мікробіоти в різні пори року різні. Це проявляється в особливостях контамінування цими об’єктами первинних експлантів і відповідно успіху деконтамінації (Е1) і появі мікробіологічного забруднення на живильному середовищі.