Оцінка перспективності використання еколого-географічних культур в умовах змін клімату

Abstract

Висвітлено значення, історичні аспекти та результати вивчення насаджень сосни звичайної, створених із насіння екотипів різного географічного походження. За допомогою шкали оцінки еколого-географічних насаджень проаналізовано 10 екотипів сосни за кількісними та якісними показниками. Найбільшими біометричними показниками характеризуються насадження, вирощені з насіння місцевого походження. У сосни місцевого походження за ростом і стійкістю до дії негативних факторів переважають насадження, створені з насіння інших регіонів. За укрупненою шкалою оцінки перспективності використання еколого-географічних насаджень встановлено, що сума балів у 10 екотипів коливалася від 6 до 20. Зі збільшенням відстані місць походження на північний схід і схід продуктивність і якість деревних насаджень псується. У більшості груп найкращими варіантами виявилися нащадки сосни місцевої, Лівобережного та Правобережного Лісостепу з результатом 19-20 балів. Екотипи степового походження найкраще збереглися і в майбутньому будуть найбільш стійкими до несприятливих природних явищ і зміни клімату. Evaluation of environmental use of ecological and geographic plantations in climate change conditions.