Вплив походження генотипу пшениці м'якої озимої на формування загальної кущистості

Abstract

Потенціал кущіння рослин пшениці програмується насамперед силою розвитку вузла кущіння і генотипом. Водночас взаємодія між генами і факторами навколишнього середовища, як категорія своєрідних взаємин живих організмів та умов їх існування, визначає формування фенотипу. Таким чином різні генотипи за однакових умов вирощування мають своєрідні реакції на зміни умов довкілля. Виходячи з вище сказаного за мету було поставлено дослідити прояв і мінливість загальної кущистості в сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. До експерименту, в умовах дослідного поля НВЦ Білоцерківського НАУ у 2021-2022 рр., були залучені сорти пшениці м’якої озимої: Квітка полів, Зорепад білоцерківський (Зорепад бц.), Лісова пісня, Калинова, Мадярка – лісостеповий екотип; Гармонія одеська (Гармонія од.), Знахідка одеська (Знахідка од.), Ластівка одеська (Ластівка од.) – степовий екотип; Мулан, Актер, Фіделіус, Акратос – західноєвропейський екотип. Досліди закладали відповідно до загальноприйнятих методик . Попередник – гірчиця. Агротехніка була загальноприйнятою для вирощування пшениці озимої в Лісостепу України. Біометричні аналізи проводили за загальноприйнятими методами за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Відбір снопів для визначення елементів структури врожайності проводили на початку повної стиглості. Визначали середню арифметичну загальної кущистості, а оцінку її мінливості проводили за розмахом варіювання показника (min-max), дисперсією (S2) та коефіцієнтом варіації (V, %).