Лексична культура місцевих ЗМІ: аналіз типових лінгвоанормативів

Abstract

У статті акцентовано увагу на тому, що лексична культура журналістських публікацій в електронних і друкованих ЗМІ постає чи не найважливішою проблемою в контексті якісного представлення інформаційного простору. Адже медіа сьогодні мають високий рівень довіри серед населення як з погляду змісту, так і форми, оскільки дуже часто малокомпетентні у сфері лінгвістики читачі беруть за зразок правильності те, що написали професійні медійники. Наша розвідка присвячена комплексному дослідженню лексичної культури й редакторської гігієни сучасного регіонального медіапростору на прикладі друкованих та електронних ЗМІ Волині. У публікації проаналізовано типові помилкові місця на рівні лексики для редакцій медіа; запропоновано власні рекомендації журналістам і редакторам для підвищення лексичної культури представлення текстового контенту ЗМІ. З’ясовано, що серед власне лексичних анормативів найбільшу частотність мають плеоназми (46 %) та семантично модифіковані сполуки (29 %). Загалом же кількість виявлених власне лексичних анормативів у медіатекстах на рівні регіональних видань становить 54 %. Установлено, що поширені в друкованих та електронних ЗМІ також синкретичні помилки. Їх наявність свідчить про зловживання журналістами експресивними засобами, що здебільшого концентрують увагу читача на формі повідомлення, а не на його змісті. Зауважено, що покращенню процесу редагування та підвищенню комунікативної ефективності журналістського тексту має сприяти використання медіапрацівниками протипомилкового апарату, що містить дані про анормативні місця, які ми окреслили у своєму дослідженні, а також подали найбільш вживані лексичні неточності на сторінках періодичних видань. Основними характеристиками кваліфікованого медіапрацівника є освіченість, високий рівень мовної грамотності, а також глибока обізнаність у сфері едиторики, а саме на етапах редагування медіаматеріалів.