Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/7566
Назва: Лексична культура місцевих ЗМІ: аналіз типових лінгвоанормативів
Інші назви: Lexical culture of local media: analysis of typical linguistic norms
Автори: Шульська, Наталія Миколаївна
Shulska, Nataliia
Римар, Наталія Юріївна
Rymar, Nataliia
Ключові слова: мовна культура; language culture;лексична помилка; lexical error;анорматив; anomortiv;ЗМІ; mass media;Волинь; Volyn
Дата публікації: 2022
Видавництво: ВД «Гельветика»
Бібліографічний опис: Шульська Н.М. Лексична культура місцевих ЗМІ: аналіз типових лінгвоанормативів / Н.М. Шульська, Н.Ю. Римар // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія. – Одеса, 2022. - Вип. 54. - С.122-126. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.54.30
Короткий огляд (реферат): У статті акцентовано увагу на тому, що лексична культура журналістських публікацій в електронних і друкованих ЗМІ постає чи не найважливішою проблемою в контексті якісного представлення інформаційного простору. Адже медіа сьогодні мають високий рівень довіри серед населення як з погляду змісту, так і форми, оскільки дуже часто малокомпетентні у сфері лінгвістики читачі беруть за зразок правильності те, що написали професійні медійники. Наша розвідка присвячена комплексному дослідженню лексичної культури й редакторської гігієни сучасного регіонального медіапростору на прикладі друкованих та електронних ЗМІ Волині. У публікації проаналізовано типові помилкові місця на рівні лексики для редакцій медіа; запропоновано власні рекомендації журналістам і редакторам для підвищення лексичної культури представлення текстового контенту ЗМІ. З’ясовано, що серед власне лексичних анормативів найбільшу частотність мають плеоназми (46 %) та семантично модифіковані сполуки (29 %). Загалом же кількість виявлених власне лексичних анормативів у медіатекстах на рівні регіональних видань становить 54 %. Установлено, що поширені в друкованих та електронних ЗМІ також синкретичні помилки. Їх наявність свідчить про зловживання журналістами експресивними засобами, що здебільшого концентрують увагу читача на формі повідомлення, а не на його змісті. Зауважено, що покращенню процесу редагування та підвищенню комунікативної ефективності журналістського тексту має сприяти використання медіапрацівниками протипомилкового апарату, що містить дані про анормативні місця, які ми окреслили у своєму дослідженні, а також подали найбільш вживані лексичні неточності на сторінках періодичних видань. Основними характеристиками кваліфікованого медіапрацівника є освіченість, високий рівень мовної грамотності, а також глибока обізнаність у сфері едиторики, а саме на етапах редагування медіаматеріалів.
Опис: The article emphasizes that lexical culture of journalistic publications in electronic and print media is perhaps the most important problem in the context of quality presentation of the information space. After all, the media today have a high level trust among the population both in terms of content and form, because very often readers incompetent in the field of linguistics take as a model the correctness of what is written by professional media people. Our intelligence is dedicated comprehensive research of lexical culture and editorial hygiene of modern regional media space on the example of print and electronic media in Volyn. The publication analyzes common misconceptions on vocabulary levels for media outlets; proposed own recommendations for journalists and editors to improve lexical culture of presenting textual content Media. It was found that among the actual lexical anomorms Pleonasms (46%) and semantically modified compounds (29%) have the highest frequency. In general, the number identified lexical abnormalities in media texts at the level of regional publications is 54%. It is established that they are widespread in print and electronic media also syncretic errors. Their presence indicates abuse by journalists of expressive means that mostly focus the reader's attention on the form of the message, not on its content. It is noted that improving the editing process and improving communication the effectiveness of journalistic text should be facilitated by the use of anti-error apparatus by media workers, which contains data on anormative places that we have outlined in his study, and also presented the most common lexical inaccuracies in the pages of periodicals. The main characteristics of a qualified media worker are education, high level of language literacy, as well as deep awareness in the field of editors, namely at the stages of editing media materials.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/7566
ISSN: 2409-1154
УДК: 81’373.47:316.774
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Leksychna _kultura.pdf493,84 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.