Особливості організації екологічно безпечного харчування студентів за різних форм навчання в умовах COVID -19

Abstract

Незадовільний стан харчування студентів призводить до зниження імунного і гуморального захисту організму, збільшення кількості інфекційних та неінфекційних захворювань, передчасного виснаження організму, гальмування фізичного та психічного розвитку молодого організму. Ситуація, яка склалася нині з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, карантинними обмеженнями для здобувачів освіти, переведенням на дистанційну форму навчання, зумовлює негативну динаміку щодо порушення законів раціонального харчування, добового розпорядку. Малорухливий спосіб життя за таких умов навчання, часті перекуси некорисними продуктами, зорове навантаження і нервово-психічне напруження створюють передумови для появи аліментарних захворювань, набуття зайвої ваги, ожиріння, порушення обміну речовин, психічних і нервових розладів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на земній кулі понад 800 млн людей хронічно недоїдають і мають певний ступінь білково-енергетичної або білкової недостатності. У разі кількісної та якісної недостатності харчування насамперед страждає імунна система (захисні й адаптивні можливості організму), наслідком чого є високий рівень інфекційної та неінфекційної захворюваності. Патологія, спричинена недостатнім харчуванням, спостерігається як серед малозабезпечених верств населення, так і серед людей, які мають матеріальні можливості для вільного вибору харчових продуктів, але допускають відхилення від раціонального харчування через недостатнє гігієнічне виховання, низьку культуру харчування та відсутність споживчих знань. Дослідження харчування студентської молоді за різних форм навчання нині є як ніколи актуальним. З огляду на зазначене вище, метою дослідження було проаналізувати та порівняти добові харчові раціони студентів за різних форм навчання та провести їх коригування, зважаючи на потребу в енергії та нутрієнтах за умов карантинних обмежень.