Інтеграція аграрного сектору України до внутрішнього ринку Європейського Союзу

Abstract

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 27.09. 2014 року [1] сприяло активізації низки викликів і проблем як наслідків переходу від млявого просування або ж їх «консервації», якими характеризувалися 2011–2013 роки. Фактично у той час визначалися з перспективою: а) перебування України в двох союзах одночасно (Європейському та Євразійському); б) підписання Угоди з Митним союзом. Після відомих подій Революції Гідності з квітня 2014 року на державному рівні розпочалося відродження руху до ЄС, який поступово почав включати в свою орбіту й суб’єктів підприємницької діяльності. Метою Угоди, між іншим, є [1, ст. 1, п. 2]: d) запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.