Поширення та структура дереворуйнівних грибів у рекреагенно трансформованих судібровах Київського Полісся

Abstract

Досліджено особливості поширення 29 видів макроміцетів із 28 родів, 18 родин, 6 порядків відділу Basidiomycota (клас Agaricomycetes) на різних категоріях живих і мертвих субстратів судібровної лісової екосистеми зеленої зони Києва. Найбільше видів (8) та знахідок (35) ксилотрофів виявлено на Betula pendula L. Ксилотрофи майже однаково поширені у кроні, на стовбурі та комелі Quercus robur L. З наближенням до озера Ебісу охарактеризовано зміни систематичної і трофічної структур ксилотрофних грибів залежно від деревних порід, ступеня їх пошкодження, стадії деструкції їхньої деревини. Зменшується кількість ксилотрофів від 17 до 9 видів, удвічі зменшується кількість їх знахідок. Тільки Phellinus robustus заселяє 49 % сухостійних дерев Q. robur, 35 % – Stereum hirsutum, 16 % – Radulomyces molaris. На пеньках Q. robur, B. pendula та Pinus sylvestris L. домінують Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus variabilis. У найбільш деградованих деревостанах у радіусі до 400 м від озера Ебісу на Q. robur виявлено 9-14 видів ксилотрофів, найпоширенішим є Lycoperdon pyriforme. Майже удвічі зростає частка біотрофних грибів, які найактивніше розвиваються на ослаблених і сильно ослаблених особинах Q. robur. Превалюють види І-ІІ стадій деструкції деревини. Серед ксиломікобіонтів-паразитів 8,5 % становлять Laetiporus sulphureus та Phellinus robustus. На живих деревах мікобіоти не виявлено.