Характеристика за ростом та молочною продуктивністю корів напівсестер за батьком

Abstract

Доведено, що жива маса ремонтних телиць, інтенсивність її формування та молочна продуктивність первісток залежать від походження за батьком. Зокрема, величина індексу формування живої маси між групами напівсестер коливається від 68,9 до 82,3 (за порівняння вікових періодів 6–0 і 12–6 місяців), від 15,1 до 18,4 (6–3 і 9–6 місяців), від 23,8 до 28,6 (6–3 і 12–9 місяців); середньодобові прирости у віці 0–12 місяців – від 659 до 717 г, 12–18 місяців – від 500 до 585 г; жива маса у віці 12 місяців – від 367 до 399 кг; надій за 305 діб – від 5295 до 7595 кг, масова частка жиру в молоці – від 3,70 до 3,78 %, білка – від 3,23 до 3,34 %, кількість молочного жиру – від 197 до 286 кг, молочного білка – від 175 до 253 кг. Незалежно від способу визначення індексу формування живої маси, вищою інтенсивністю характеризуються дочки бугаїв-плідників М. Нірвани 101709244 (82,3; 18,3; 26,9 відповідно), Б. Бюіка 10789585 (80,0; 18,1; 28,6) і М. В. Тахое 8189401 (80,1; 18,4; 27,7). Встановлено відмінності (Р < 0,001) за величиною середньодобового приросту дочок бугаїв у віці 0–12 і 12–18 місяців. У віці 0–12 місяців вищі середньодобові прирости показали дочки бугаїв М.В. Тахое 8189401, Флама 112302008 і Б. Бюіка 10789585 (у середньому 711 г), у віці 12–18 місяців – дочки М. Нірвани 101709244, Н. Альфонса 353588796, Х.Р. Артиста 6284191 і Х. Хадлі 123055802 (у середньому 566 г). Вища інтенсивність росту ремонтних телиць до 12-місячного віку не супроводжується вищою молочною проду-ктивністю первісток. Перевага за надоєм (+606…+1373 кг, P < 0,001), виходом молочного жиру (+25…+54 кг, P < 0,001) і молочного білка (+22…+48 кг, P < 0,001) спостерігається у дочок бугаїв-плідників М. Естімейта 5925716 і Н. Альфонса 353588796, жива маса яких у віці 18 місяців не перевищувала середній показник по групі. Низькою молочною продуктивністю (–525…–927 кг молока порівняно із середнім, –18…–44 кг молочного жиру і –8…–30 кг молочного білка) характеризуються дочки бугаїв Флама 112302008 і М. В. Тахое 8189401, які мали достовірно вищу інтенсивність росту та формування живої маси. На основі однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що вплив походження за батьком на живу масу дочок від народження до 18-місячного віку складає 24,4–43,6 % загальної фенотипової мінливості, на величину сере-дньодобових приростів – 27,5–47,7 %, ознак молочної продуктивності – 18,0–30,1 % за високої достовірності (P < 0,001).