Можливості та локалізації розвитку соціального підприємництва

Abstract

Предмет дослідження – соціальне підприємництво, як одна з нових гібридних організаційних форм, яка передбачає використання бізнес методів для вирішення різноманітних соціальних проблем. Метою дослідження є пошук нових інноваційно-комерційних підходів для вирішення питань у соціальній сфері. Методи дослідження. У роботі було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: системний аналіз та синтез, дедуктивний і індуктивний методи, методи аналогій, узагальнення та порівняння, табличний метод. Результати роботи – обґрунтовано та використано критерії, які дозволяють чітко визначити та відокремити соціальне підприємництва від традиційного бізнесу. Проаналізовано види соціальних підприємств за організаційно-правовою формою, регіональним розташуванням, галузевою належністю, соціальним призначенням. Запропоновано шляхи забезпечення сталого розвитку соціальних підприємств та послідовність етапів оцінювання ефективності результатів їх діяльності. Висновки. Наявність великої кількості соціальних проблем та вразливих груп населення в Україні заставляє шукати нові та інноваційні підходи до їх вирішення. Використання комерційних підходів у соціальній сфері – це світовий тренд, який позитивно зарекомендував себе у багатьох країнах, враховуючи фінансову стійкість та значний соціальний ефект. Соціальне підприємство відрізняється від інших підприємств тим, що для нього соціальний ефект є цілеспрямованим результатом, а не побічним продуктом діяльності. Соціальні цілі закріплені у статуті та є обов’язковими до виконання. Прибуток від комерційної діяльності розподіляється на реалізацію соціальних цілей. Оцінка соціального та економічного ефекту є фактором розвитку соціального підприємництва і залучення донорів та інвесторів. Популяризація соціального підприємництва сприятиме подоланню патерналістського сприйняття соціальних проблем у суспільстві.