Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/2759
Назва: Теоретичні аспекти функціонування агропродовольчих ланцюгів та особливостей їх розвитку в Україні
Інші назви: Theoretical aspects of functioning of agro-food chains and features of their development in Ukrainian
Автори: Варченко, Ольга Миронівна
Varchenko, Olga
Ключові слова: ланцюг поставок;supply chain;агропродовольчий ланцюг;agro-food chai;глобальні ланцюги;global chains;локальні агроланцюги;local agricultural chains;ланцюги попиту;demand chains;логістичні ланцюги;logistic chains;«smart» ланцюги;"smart" chains
Дата публікації: 2019
Видавництво: Білоцерківський національний аграрний університет
Бібліографічний опис: Варченко О.М. Теоретичні аспекти функціонування агропродовольчих ланцюгів та особливостей їх розвитку в Україні / О.М. Варченко // Економіка та управління АПК: зб. наук. праць. - Біла Церква: БНАУ, 2019. - Вип. 1 (148). - С. 6-20. doi: 10.33245/2310-9262-2019-148-1-6-20
Короткий огляд (реферат): Розкрито особливості створення та функціонування агропродовольчих ланцюгів на основі вивчення наукових праць, що дозволило встановити різноманітність підходів до дефініції агропродовольчих ланцюгів та їх структури. У дослідженні охарактеризовано розуміння агропродовольчих ланцюгів постачання на основі глобального та локального підходів їх функціонування, «smart» ланцюгів поставок агропродовольства. Виділено основні потоки у агропродовольчому ланцюзі, а саме: фізичні (сільськогосподарська сировина, агропродовольство, послуги логістичних операторів і т.д.), інформаційні, фінансові потоки, а також знання та досвід менеджменту. Узагальнено наукові підходи до розуміння поняття ланцюг поставок та агропродовольчий ланцюг у вітчизняній та зарубіжній практиці, систематизації принципів та основних бізнес-процесів їх функціонування, а також ідентифікації основних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища їх функціонування у сучасних умовах. Виділено, що основними підходами до трактування ланцюга поставок є процесний та об’єктний підходи, як у зарубіжній, так і вітчизняній практиці. Особливу увагу приділено специфіці функціонування глобальних агропродовольчих ланцюгів, які науковцями не розглядаються як відносини покупця-продавця на відкритому ринку, а як скоординовані ланцюги взаємодій, які відбуваються під впливом ключових агентів у цих ланцюгах. Ці провідні учасники глобальних ланцюгів здійснюють контроль над іншими учасниками ланцюга, що зумовило посилення тиску насамперед на сільськогосподарських товаровиробників та переробників. Узагальнено наукові думки щодо розуміння та специфіки функціонування альтернативних ланцюгів поставок агропродовольства, які зумовлюють прояв економічних, соціальних та/або екологічних вигід. Обґрунтовано напрями розвитку локальних агропродовольчих ланцюгів у вітчизняних умовах та їх вплив на створення конкурентоспроможних сільських територій. Систематизовано чинники зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування агропродовольчих ланцюгів та напрями впливу їх змін на забезпечення стійкості їхнього розвитку, зокрема, глобалізаційних кліматичних змін, інноваційного розвитку та інших. Доведено необхідність розробки додаткових адаптацій до перелічених змін в інших секторах – транспорті, зберіганні та енергетичних системах, що актуалізує необхідність посилення інтеграції та співпраці між учасниками ланцюга поставок. Виділено основні цілі функціонування агропродовольчих ланцюгів, а саме: підвищення конкурентоспроможності продукції, досягнення економічних інтересів усіх учасників ланцюга, сталого розвитку сільських територій, більш ефективного задоволення потреб кінцевих споживачів. Досягнення цих цілей можливо забезпечити лише на основі додержання принципів сталого розвитку та інноваційності ланцюга, ресурсоощадного розвитку виробничої діяльності. Акцентовано, що на сьогодні невирішеним залишається питання як у практичному, так і методичному аспектах, щодо викривлення інформаційного потоку у агропродовольчих ланцюгах, особливо у ланцюгах із великою кількістю учасників та численними зв’язками між ними. У вітчизняній практиці потребують актуалізації питання підвищення якості та безпечності агропродовольчої продукції у агропродовольчих ланцюгах поставок.
Опис: The peculiarities of creation and functioning of agro-food chains based on the study of scientific works were generalized, which allowed to establish a variety of approaches to the definition of agro-food chains and their structure. The study describes the understanding of agribusiness supply chains based on global and local approaches to their functioning, and the "smart" supply chain of agro-food. The main flows in the agro-food chain have been identified, namely: physical (agricultural raw materials, agro-food, logistics operators etc.), information, financial flows, as well as knowledge and experience of management. The purpose of the article is to synthesize scientific approaches to understanding the concept of supply chain and agrofood chain in domestic and foreign practice, systematization of the principles and basic business processes of their functioning, as well as identification of the main factors of the external and internal environment of their functioning in modern conditions. It is highlighted that the main approaches to the interpretation of the supply chain are process and object approaches, both in foreign and domestic practice. Particular attention is paid to the specifics of the functioning of global agro-food chains, which are not considered by academics as buyer-seller relations in the open market, but as coordinated chains of interactions that occur under the influence of key agents in these chains. These leading global chain members control other members of the chain, which has led to increased pressure, primarily on agricultural producers and processors. The scientific opinions on the understanding and specificity of the functioning of alternative supply chains of agrofood, which give rise to economic, social and / or environmental benefits, are generalized. The directions of development of local agro-food chains in domestic conditions and their influence on creation of competitive rural territories are grounded. The factors of the external and internal environment of functioning of agro-food chains and the directions of influence of their changes on the stability of their development, in particular, globalization of climate change, innovation development, and others, are systematized. The necessity of developing additional adaptations to the listed changes in other sectors – transport, storage and energy systems – has been proved, which actualizes the need for strengthening integration and cooperation between the participants of the supply chain. The main goals of the functioning of agro-food chains are highlighted: increase of competitiveness of products, achievement of economic interests of all participants of chain, sustainable development of rural territories, more efficient satisfaction of needs of end users. Achievement of these goals can only be achieved on the basis of observance of the principles of sustainable development and innovation of the chain, resource-saving development of production activities. It is emphasized that the question remains, both in practical and methodical aspects, as to the distortion of the information flow in agro-food chains, especially in chains with a large number of participants and numerous connections between them. In domestic practice, the issue of improving the quality and safety of agri-food products in agricultural supply chains needs to be actualized.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/2759
ISSN: 2310-9262
УДК: 338.439.62
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
teoretychni_aspekty.pdf12,09 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.