Організаційно-економічні засади фукціонування м’ясного скотарства в Україні

Abstract

Вітчизняний ринок м’ясної продукції скотарства функціонує стихійно через слабку інфраструктуру, наявність великої кількості посередницьких структур, недосконалість механізму ринкових відносин між товаровиробниками м’ясної продукції, її переробниками, торгівлею. Водночас скотарство залишається однією із провідних, історично традиційних для України галузей тваринництва, спроможної в умовах обмеженості матеріальних і фінансових ресурсів не лише збільшити виробництво сировини для м’ясопереробної промисловості, але й забезпечити економію витрат завдяки унікальним якостям м’яса великої рогатої худоби. Актуальність розв’язання проблеми розвитку вітчизняного м’ясного ринку зростає у зв’язку зі вступом України до СОТ, а також реалізацією пріоритетної цільової програми «М’ясне скотарство» та Державної програми розвитку українського села на період до 2015 р. У цих документах м’ясне скотарство визначено пріоритетною підгалуззю тваринництва, якій притаманні потенційні переваги на внутрішньому й світовому ринках. Проте ці документи лише частково розв’язують проблему збільшення частки вітчизняних товаровиробників у формуванні ресурсів м’яса. Нині існує потреба у наукових і практичних розробках, які б враховували галузеву специфіку ведення галузі, її розміщення, спеціалізацію та сприяли забезпеченню високих темпів нарощуванняю