Ефективність використання свиней породи п’єтрен за чистопородного розведення і схрещування

Abstract

У статті висвітлено проблему пошуку оптимальних варіантів проведення селекційного процесу у стаді свиней за чистопородного розведення і схрещування. З цією метою було сформовано контрольну і дві дослідні групи: ♀ п’єтрен × ♂ п’єтрен (контрольна), ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла (перша дослідна), ♀ (п’єтрен × дюрок) × ♂ п’єтрен (друга дослідна). Аналіз продуктивності тварин вказаних груп було проведено за 40, 30 і 35 опоросами, відповідно. Встановлено, що перевагою за більшістю репродуктивних ознак характеризуються свиноматки першої дослідної групи, які мають спадковість великої білої породи, що традиційно вважається материнською формою у схемах схрещування. Їх перевага за багатоплідністю становила 0,3‒0,5 голів, кількістю поросят і масою одного поросяти за відлучення – 0,6‒1,6 голів і 0,1‒0,9 кг, відповідно, за збереженістю ‒ 3,9‒14,5 %; у двомісячному віці поросята зі спадковістю ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла характеризувались більшою кількістю поросят (на 0,4‒1,6 голів), вищою живою масою однієї голови (на 0,2‒1,1 кг) та гнізда (на 7,6‒31,1 кг). У молодняку другої дослідної групи, які мають спадковість м’ясних порід п’єтрен і дюрок, вже у ранньому віці спостерігається тенденція до вищої скоростиглості. Із віком їх перевага за відгодівельними якостями зростає. Порівняно із ровесниками контрольної і першої дослідної груп вони мають вищу живу масу у віці 100 діб і 7 місяців (на 4,4‒8,5 і 14,4‒21,7 кг відповідно), середньодобовий приріст на дорощуванні і відгодівлі (115‒190 і 82‒120 г) та абсолютний приріст на відгодівлі (на 9,1‒13,2 кг); свині другої дослідної групи раніше досягають живої маси 100 кг – на 18‒32 дні і мають тонший шпик – на 0,2‒0,9 мм. Отже, кращими репродуктивними якостями характеризуються свиноматки, отримані за схеми схрещування ♀ (п’єтрен × велика біла) × ♂ велика біла, а вищі відгодівельні якості спостерігаються у молодняку зі спадковістю ♀ (п’єтрен × дюрок) × ♂ п’єтрен.