Методика оцінювання антропогенного порушення лісових екосистем за структурою, поширенням та активізацією афілорофороїдних грибів

Abstract

На прикладі судібровних і дібровних типів лісу захисних, рекреаційно-оздоровчих та природоохоронних лісів зелених зон Києва, Білої Церкви та Умані запропоновано принципи, критерії та показники удосконалення діагностики антропогенної трансформації лісових екосистем на ієрархічних рівнях виявлення змін: орган, рослина, популяція (вид), біогрупа (фітоярус; ксило-мікокомпекс; консортивні зв’язки «деревна порода – ксилотрофні гриби»), фітоценоз та екосистема. Розроблено методику синекологічного визначення характеру та опосередкованої оцінки ступеня порушення лісових екосистем за структурами і поширенням ксилотрофних грибів, зміною консортивних зв’язків «ксилотроф-дерево». В основу методики покладено залежність видової, систематичної та трофічної структури і розвитку ксиломікокомплексу від змін умов середовища і структури субстратів, біотопів порушених лісових екосистем в умовах впливу рекреації та комплексу антропогенних чинників. Враховано загальновизнані та нормативні показники дигресії лісової екосистеми: трав’яного покриву, підстилки і ґрунту, таксаційних і санітарних змін деревостану. Обґрунтовано видовий склад ксилотрофів, які можуть бути використані для мікоіндикації: антропогенної (насамперед рекреаційної) порушеності деревостанів, сформованих Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Betula pendula L. та іншими листяними видами; механічного пошкодження дерев листяних порід; зрідження деревостанів, їх фрагментації, утворення галявин; зміни освітлення та ксерофітізації умов лісу. Методичні рекомендації розроблено у Білоцерківському національному аграрному університеті МОН України за результатами виконання прикладної НДР за ініціативною темою «Екологічні загрози біорізноманіттю лісових екосистем Північно-східного Придніпров’я» (№ДР 0113U004314; науковий керівник – д.с.-г.н., проф. В.В. Лавров; 2013–2017 рр.) та Національному університеті біоресурсів та природокористування МОН України за результатами виконання прикладної НДР за ініціативною темою «Синекологічна діагностика антропогенної трансформації лісових екосистем різного функціонального призначення» (№ДР 0117U002647; науковий керівник – к.б.н., с.н.с. О.І. Блінкова; 2017–2019 рр.) та завдяки співпраці з Інститутом еволюційної екології НАН України (О.М. Іваненко). На примере судубравных и дубравных типов леса защитных, рекреационно-оздоровительных и природоохранных лесов зеленых зон Киева, Белой Церкви и Умани предложены принципы, критерии и показатели совершенствования диагностики антропогенной трансформации лесных экосистем на иерархических уровнях определения изменений: орган, растение, популяция (вид), биогруппа (фитоярус; ксило-микокомпекс; консортивные связи «древесная порода – ксилотрофные грибы»), фитоценоз и экосистема. Разработана методика синэкологического определения характера и опосредованной оценки степени нарушения лесных экосистем по структурам и распространению ксилотрофных грибов, изменением консортивних связей «ксилотроф-дерево». В основу методики положена зависимость видовой, систематической и трофической структуры и развития ксиломикокомплекса от изменений условий среды и структуры субстратов, биотопов нарушенных лесных экосистем в условиях воздействия рекреации и комплекса антропогенных факторов. Учтены общепризнанные и нормативные показатели дигрессии лесной экосистемы: травяного покрова, подстилки и почвы, таксационных и санитарных изменений древостоя. Обоснован видовой состав ксилотрофов, которые могут быть использованы для микоиндикации: антропогенного (прежде всего рекреационного) нарушения древостоев, сформированных Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Betula pendula L. и другими лиственными видами; механического повреждения деревьев лиственных пород; изреживания древостоев, их фрагментации, образования полян; изменения освещенности и ксерофитизации условий леса. Методические рекомендации разработаны в Белоцерковском национальном аграрном университете МОН Украины по результатам выполнения прикладной НИР по инициативной теме «Экологические угрозы биоразнообразию лесных экосистем Северо-восточного Приднепровья» (№ГР 0113U004314; научный руководитель – д.с.-х.н., проф. В.В. Лавров; 2013–2017 гг.) и Национальном университете биоресурсов и природопользования МОН Украины по результатам выполнения прикладной НИР по инициативной теме «Синэкологическая диагностика антропогенной трансформации лесных экосистем различного функционального назначения» (№ГР 0117U002647; научный руководитель – к.б.н., с.н.с. Е.И. Блинкова; 2017–2019 гг.) и благодаря сотрудничеству с Институтом эволюционной экологии НАН Украины (А.Н. Иваненко).