Вплив удобрення та регуляторів росту на урожайність ячменю ярого в умовах дослідного поля НВЦ БНАУ.

Abstract

Виняткове значення зародкових коренів у формуванні врожаю зерна зростало в посушливі роки (2022 та 2024). По-друге, у посушливі роки активна діяльність первинних коренів була вищою на фоні добрив помірних доз добрив у порівнянні з фоном N60P60K60, тоді як у вологі, навпаки, спостерігалася зворотна реакція. Найбільшу висоту рослини мали при застосуванні регуляторів емістим С, фумар та ДПРД-2-103В, а найменшу, відповідно, на контрольних ділянках, та при застосуванні ДГ-82 М. Так, препарати гумісол і фумар суттєво впливали на енергію кущення рослин при обробці регуляторами, в той час як під дією емістиму С рослини добре кущилися, незалежно від цього препарату. Важливо підкреслити, що досліджувані препарати по-різному діяли на розвиток рослин кожного з сортів ячменю. Очевидно, цей факт пояснюється біологічними та морфологічними властивостями досліджуваного сорту. Слід також сказати і про коефіцієнт продуктивного кущення, оскільки біометричні та структурні дані свідчить про те, що цей показник був одним з головних, за рахунок якого відбувалося зростання продуктивності рослин ячменю при застосуванні регуляторів росту. Важливо відмітити, що вплив рістрегулюючих речовин на розвиток вторинної кореневої системи рослин ячменю значною мірою варіював протягом досліджуваних років, а на фоні внесення добрив дозою N60P60K60 рослини утворювали більшу кількість вузлових коренів порівняно з менш удобреним фоном.