Лінгвоекологічний підхід в освітньому процесі в умовах сучасних викликів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню еколінгвістичного підходу в освітньому процесі. Досліджено, що екологічний підхід до мови – це збереження мовних традицій, захист мови від засилля іншомовних запозичень, активне використання нормативної лексики у повсякденному спілкуванні, збагачення лексичного складу мовлення, уникнення негативізму в мові. Доведено, що лінгвоекологічний підхід до освітнього процесу є частиною компетентнісного підходу у вищій освіті, який передбачає, що, окрім спеціальних, фахових компетентностей, випускники повинні володіти загальними компетентностями; у них мають бути сформовані ціннісні якості, зокрема – компетенції глобального громадянства, мультикультурності та інші аспекти екологічної комунікації. Якісні характеристики випускників включають не тільки результати навчання, але можуть розглядатися як відмінна риса навчання у кожному окремому університеті у доповнення до отриманого у процесі навчання багажу знань. У статті досліджується поняття «екологічна комунікація» як спілкування, що не має шкідливого впливу на психоемоційний стан і здоров’я людини; і навпаки – «неекологічна комунікація» – комунікативна поведінка, що не відповідає етичним мовленнєвим нормам, негативно впливає на ментальне здоров’я людини. Проаналізовано мовлення сучасної молоді/студентства, яке, у більшості, – експресивне, лаконічне, інформативне, інколи наділене згрубілофамільярними рисами. У статті акцентується увага на тому, що в умовах сучасних викликів, зумовлених війною, простежуємо певний негативізм у мовленні. Попри все, пріоритетним у освітній діяльності мають бути захист і збереження нормованих лексем – виразників духовних цінностей суспільства. Для екологізації літературної мови студентів необхідно постійно працювати над дотримання мовних норм, доречного вживання мовленнєвих засобів, пропагування моральних норм, традиційних національних надбань, естетики висловлювання, високої мовної культури.