Вплив сталого розвитку та обліково-економічних процесів на аграрний сектор економіки

Abstract

Відомо, що одним із вагомих чинників впливу на розвиток економіки України є результативність функціонування аграрного сектора. Для подальшого дослідження, все більше актуальності набуває стале створення якісного продукту з високою доданою вартістю. Визначено місце сталого розвитку у повоєнному відновленні аграрного сектору. Підтверджено, що визначення індикаторів сталого розвитку в умовах динамічного розвитку сучасних економічних систем та поглиблення глобалізаційних змін повинно розглядатись як процес змін, під час дії якого буде оптимізовано перелік індикаторів оцінки, їх склад та методику розрахунку. Крім того, імплементація європейського досвіду окреслила зміну пріоритетів у сфері державного регулювання сталого розвитку, визначивши сталий розвиток сільських територій в якості результуючого показника, при цьому розвиток аграрного сектора виступає інструментом досягнення цілей сталого розвитку. Для аграрного сектора існують додаткові виклики в частині вибору технологій виробництва, адже сталий розвиток аграрного сектора передбачає досягнення стійкої взаємодії між економічною, соціальною та екологічною складовою та є орієнтованим на збереження сільських територій, їх стійкий розвиток. Аргументовано, що збалансований підхід до сталого розвитку аграрного сектору економіки визначається шляхом розробки ефективної стратегії зростання, яка полягає в розробці: програми підтримки для малих та середніх сільськогосподарських підприємств, системи сертифікації органічної продукції, а також у доступ до необхідної інфраструктури та своєчасна підтримка фермерів у формі фінансової допомоги і навчання з використання інноваційних технологій. Представлені підходи до ефективної стратегії сприятимуть збереженню довкілля, підвищенню якості життя місцевого населення, збільшенню продуктивності сільського господарства, забезпеченню стійкого економічного процвітання, що особливо є важливим у подальшому повоєнному відновленні.