Правописна адаптація іншомовних запозичень у сучасній медіакомунікації

Abstract

У статті представлено дослідження правописної адаптації англізмів у писемній комунікації медійників відповідно до орфографічних норм і фонетичної субструктури української мови. Зауважено, що журналісти у професійному мовленні для означення певних понять, пов’язаних із написанням текстів, підготовкою випусків новин, проведенням інтерв’ю, репортажів для онлайнових чи традиційних ЗМІ, часто послуговуються запозиченими лексемами. Серед причин використання іншовізмів зауважено про такі: необхідність дати найменування новим реаліям, відсутність номінативної одиниці, яка б передавала повний зміст дефініції в українській мові; більш точне й лаконічне значення іншомовної лексеми; уживання стислої назви замість описових зворотів із метою мовної економії; суб’єктивне сприйняття запозиченого слова як модного чи кращого за звучанням. Серед іншомовної корпоративної лексики медійників уживані як нейтральні англізми, так і сленгово-жаргонні номінації. Схарактеризовано найменування, що з’явилися в комунікації працівників ЗМІ раніше, а також новітні запозичення, пов’язані з цифровізацією сучасних медіа. Виявлено основні способи графічного відтворення запозичених лексем: транслітерування і транскрибування (частіше), збереження англійської графіки (рідше). Установлено, що латиниця переважає лише в написанні назв сайтів, соціальних мереж, сервісів, пошукових систем. Спостережено тенденцію недотримання журналістами орфографічних норм у передаванні англійськомовних запозичень відповідно до Нової редакції правопису 2019 року. Зафіксовано найчастотніші правописні хиби: помилкове написання літери і замість нормативної и, анормативи в передаванні складних іменників разом / із дефісом, збереження подвоєння в іншомовних словах. Підсумовано, що орфографічно правильні англізми все ж увиразнюють сучасний медіадискурс, наповнюють його новими реаліями, розширюють український мовопростір.