Особливості формування довжини головного колоса у різних за скоростиглістю сортів пшениці озимої м’якої

Abstract

У сучасних умовах кліматичних змін та нестабільності погодних факторів важливим завданням селекції є створення високопродуктивних сортів пшениці озимої, здатних забезпечувати стабільну врожайність у різних агроекологічних умовах. Однією з важливих морфологічних ознак, що характеризує потенціал продуктивності рослин, є довжина колоса, яка відображає генетичні особливості сорту та його адаптивну реакцію на умови середовища. Метою дослідження було оцінити адаптивність сучасних сортів пшениці озимої м’якої за параметрами гомеостатичності та селекційної цінності ознаки довжини колоса в умовах Лісостепу України. Дослідження проводили упродовж 2016–2020 рр. на дослідному полі навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень були сорти пшениці озимої м’якої різних груп стиглості. У процесі досліджень визначали середнє арифметичне значення ознаки, мінімальні та максимальні показники, дисперсію, коефіцієнт варіації, а також індекс гомеостатичності та селекційну цінність ознаки. Встановлено, що довжина головного колоса у досліджуваних сортів варіювала від 6,8 до 9,7 см за середнього значення у досліді 7,8 см. Найбільшу довжину колоса сформували сорти Чорнява, Кольчуга, Миронівська 61, Лісова пісня та Добірна. Коефіцієнт варіації ознаки становив від 4,1 до 21,8 %, що свідчить про різний рівень стабільності прояву цієї ознаки у досліджуваних генотипів. Високі показники гомеостатичності встановлено у сортів Знахідка одеська, Відрада, Чорнява, Лісова пісня, Столична та Миронівська 61. Найвищу селекційну цінність за довжиною колоса відзначено у сортів Відрада, Столична, Чорнява та Миронівська 61. Виділені сорти поєднують високий рівень прояву досліджуваної ознаки зі стабільністю її формування у різних умовах вирощування та можуть бути використані як цінний вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення високопродуктивних і адаптивних сортів пшениці озимої.

The development of highly adaptive winter wheat varieties capable of maintaining stable productivity under changing environmental conditions is an important objective of modern plant breeding. One of the key traits associated with yield formation is spike length, which reflects both the genetic potential of a genotype and its response to environmental factors. The aim of this study was to evaluate the adaptability of modern winter bread wheat varieties based on homeostasicity parameters and the breeding value of spike length under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Field experiments were conducted during 2016–2020 at the experimental field of Bila Tserkva National Agrarian University. Fourteen winter wheat varieties belonging to different maturity groups were studied. Statistical analysis included the determination of the arithmetic mean, minimum and maximum values, variance, coefficient of variation, homeostasicity index, and breeding value of the trait. The results showed that the length of the main spike varied from 6.8 cm (the ‘Yednist’ variety) to 9.7 cm (the ‘Chornyava’ variety), with an average value of 7.8 cm. The highest spike length was recorded for the varieties ‘Chornyava’, ‘Kolchuga’, ‘Myronivska 61’, ‘Lisova Pisnia’, and ‘Dobirna’. The coefficient of variation ranged from 4.1 % to 21.8 %, indicating different levels of phenotypic stability among the studied genotypes.