Порівняльний аналіз фізико-хімічних характеристик харчової солі з різних регіонів світу

Abstract

Харчова сіль є не лише незамінним компонентом раціону, що забезпечує гомеостаз організму, а й стратегічно важливою сировиною для багатьох галузей промисловості та медицини. Попри фізіологічну потребу, надмірне споживання хлориду натрію становить загрозу для здоров’я, що зумовлює актуальність дослідження якості та функціонального складу солі, доступної на національному ринку. Метою роботи було проведення порівняльного аналізу фізико-хімічних показників комерційних зразків харчової солі різного географічного походження (Італія, Туреччина, Єгипет, Румунія, Пакистан) та методів видобутку для об’єктивної оцінки їхньої споживчої цінності. Об’єктами дослідження стали зразки кам’яної, морської, виварної та гімалайської солі. У процесі досліджень визначали активну кислотність (pH), загальну лужність, масову частку вологи, нерозчинного у воді залишку та вмісту йоду з використанням потенціометричних, гравіметричних та йодометричних методів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми Statistica 10. Встановлено, що більшість зразків відповідають вимогам ДСТУ 3583:2015. Показник вологості варіював від 0,08% (виварна сіль) до 1,20% (морська сіль), при цьому у зразку кам’яної солі з Єгипту зафіксовано перевищення норми (0,89%), що призвело до втрати сипучості. Вміст нерозчинних домішок був най- вищим у рожевій гімалайській солі (0,71%), що є природною особливістю її мінерального складу, тоді як морська сіль з Італії продемонструвала найвищий ступінь очищення (0,06%). Значення рН розчинів коливалися в межах 6,70–7,63. Виявлено значну варіативність загальної лужності (1,57–2,47 г/дм³). Критичним виявився аналіз йодованої солі: лише 60% зразків відповідали нормативному діапазону (25–55 мг/кг). У 40 % зразків йодованої солі вміст йоду виявився критично низьким (6,34–20,08 мг/кг). Найвищі та відповідні нормативу значення зареєстровано у зразках № 8 і № 10, при цьому фактичний вміст йоду повністю збігався із заявленим на упаковці. Доведено, що висока вартість імпортованих зразків не завжди гарантує кращі показники йодування порівняно з доступними аналогами. Результати підкреслюють необхідність суворого контролю умов зберігання солі для запобігання зволоженню та моніторингу фактичного вмісту йоду, який у деяких зразках є недостатнім для забезпечення фізіологічних потреб населення.Food-grade salt is not only an essential dietary component for maintaining bodily homeostasis but also an important raw material for pharmaceutical and industrial applications. Despite its biological necessity, excessive sodium chloride consumption poses health risks, highlighting the need for systematic assessment of the quality and functional composition of salt available on the national market. This study aimed to conduct a comparative analysis of the physicochemical parameters of commercial food-grade salt samples of various geographical origins (Italy, Turkey, Egypt, Romania, and Pakistan) and extraction methods to objectively evaluate their consumer quality. The study examined samples of rock, sea, vacuum-evaporated, and Himalayan salt. The following parameters were measured: pH (active acidity), total alkalinity, mass fraction of moisture, water-insoluble residue, and iodine content using potentiometric, gravimetric, and iodometric methods. Statistical data processing was performed using Statistica 10 software. Most samples complied with the requirements of DSTU 3583:2015. Moisture content ranged from 0.08% (vacuum-evaporated salt) to 1.20% (sea salt); however, a rock salt sample from Egypt exceeded the applicable standard limit (0.89%), resulting in a loss of flowability. The water-insoluble residue was highest in Himalayan pink salt (0.71%), a natural characteristic of its mineral composition, while sea salt from Italy demonstrated the highest degree of purification (0.06%). Solution pH values fluctuated between 6.70 and 7.63. Significant variability in total alkalinity was observed (1.57–2.47 g/dm³). Analysis of iodized salt proved critical: only 60% of the samples met the regulatory range (25–55 mg/kg). In 40% of the iodized samples, the iodine content was found to be critically low (6.34–20.08 mg/kg). Samples No. 8 and No. 10 demonstrated the highest compliance, with actual iodine levels fully matching label claims. The findings suggest that the high cost of imported samples does not always guarantee superior iodization compared to more affordable counterparts. The results emphasize the necessity for strict control over salt storage conditions to prevent moisture absorption and highlight the importance of monitoring actual iodine levels, which remain insufficient in several commercial samples to meet the physiological requirements of the population.