Ефективність підтримуючої терапії у профілактиці рецидиву уролітіазу в котів

Abstract

Досліджено профілактичну ефективність підтримуючої терапії у котів в умовах Ветеринарного центру «ZOODIAC» м. Черкаси Черкаської області. Використано методичні підходи, передбачені методичними рекомендаціями щодо виконання та оформлення кваліфікаційної роботи магістра, використано клінічні, лабораторні, статистичні методи. Установлено, що в дослідній групі рецидиви сечокам’яної хвороби не реєструвалися, тоді як у контрольній групі їх частота становила 40%, порівняно з дослідною групою. У 40% тварин відмічалося повторне погіршення клінічного стану та збільшення кількості кристалів у сечі. Коти, які отримували підтримуючу терапію, мали кращі показники апетиту, активності та загального клінічного стану. Застосована схема лікування продемонструвала позитивний вплив на стан сечовидільної системи, що підтверджується відсутністю розладів акту сечовиділення. Лабораторні аналізи сечі (кількість лейкоцитів, кристалів і домішок крові) свідчили про виражене покращення властивостей сечі. У роботі детально розглянуто етіологію сечокам’яної хвороби, механізми дії застосованих препаратів та їх клінічні переваги. Встановлено, що практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої схеми як ефективного засобу профілактики сечокам’яної хвороби, як у клінічних, так і в домашніх умовах.

The preventive effectiveness of maintenance therapy in cats was studied at the “ZOODIAC” veterinary center in Cherkasy, Cherkasy oblast. Methodological approaches outlined in the guidelines for conducting and formatting a master’s thesis were employed, utilizing clinical, laboratory, and statistical methods. It was established that no recurrences of urolithiasis were recorded in the experimental group, whereas in the control group, their frequency was 40%. The absence of signs of recurrence in the experimental group compared to the control group. In the control group, 40% of the animals showed a recurrence of clinical deterioration and an increase in the number of crystals in the urine. Cats receiving maintenance therapy had better indicators of appetite, activity, and overall clinical condition. The treatment regimen used demonstrated a positive effect on the condition of the urinary system, as evidenced by the absence of urinary dysfunction. Laboratory urine analyses (number of leukocytes, crystals, and blood impurities) indicated a marked improvement in urine properties. The study provides a detailed examination of the etiology of urolithiasis, the mechanisms of action of the drugs used, and their clinical advantages. It has been established that the practical significance of the study lies in the possibility of using the proposed regimen as an effective means of preventing urolithiasis in both clinical and home settings.