Інтеграція технологій БПЛА у процеси землеустрою (на прикладі ОТГ Харківської області)

Abstract

Розглянуті можливості оптимізації процесів землеустрою за допомогою сучасних технологій безпілотних літальних апаратів (БПЛΑ). Проаналізовані їх переваги над традиційними методами. Розглянуто вплив цих технологій на підвищення ефективності та точності землевпорядних робіт. Підкреслена перспективність інтеграції БПЛА у процеси землеустрою для покращення управління земельними ресурсами. Об'єкт дослідження – процес землеустрою територій об’єднаних територіальних громад, зокрема виконання зйомочних і картографічних робіт із використанням сучасних технічних засобів для формування просторової бази даних земельних ресурсів. Предмет дослідження – теоретичні, технологічні, методологічні та організаційні аспекти застосування безпілотних літальних апаратів у процесах землеустрою, включаючи збір, обробку, інтеграцію та використання геопросторових даних. Метою дослідження є обґрунтування та практична реалізація методики інтеграції технологій безпілотних літальних апаратів у процеси землеустрою для підвищення точності, оперативності та ефективності землевпорядних робіт на території об’єднаних територіальних громад Харківської області. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: розглянути сучасний стан використання безпілотних літальних апаратів у геодезії та землеустрої в Україні; вивчити технічні, технологічні та нормативно-правові аспекти застосування БПЛА для аерофотозйомки та створення просторових даних; проаналізувати методологію інтеграції даних, отриманих із БПЛΑ, у систему геоінформаційного забезпечення землеустрою; вивчити результати впровадження технологій БПЛΑ у діяльність землевпорядних та кадастрових служб громад на прикладі ОТГ Харківської області; оцінити точність та ефективність використання БПЛА у порівнянні з традиційними методами землеустрою. Для вирішення поставлених завдань у кваліфікаційній роботі використано комплекс загальнонаукових та прикладних методів: • аналітичний – для вивчення нормативно-правових і наукових джерел; порівняльний – для зіставлення традиційних і інноваційних методів землеустрою; фотограмметричний – для обробки зображень, отриманих із БПЛА; ГІС-аналіз – для створення, обробки та візуалізації просторових даних. Інформаційну базу кваліфікаційної роботи становлять матеріали вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, літературні й картографічні джерела; матеріали та офіційні документи Головного управління Держгеокадастру України, Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації. Πрактичне значення одержаних результатів кваліфікаційної роботи полягає у можливості їх використанні при розробленні землеустрою територій громад; для оновлення картографічних матеріалів та кадастрових планів; у діяльності землевпорядних і геоінформаційних відділів місцевих рад.