Організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентської молоді

Abstract

Кваліфікаційна робота: 76 сторінок, 6 таблиць, 7 рисунків, 1 додаток, 39 літературних джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентської молоді, а також встановити особливості взаємозв’язку між інтенсивністю використання соціальних мереж і показниками психологічного благополуччя студентів-психологів. Об'єкт дослідження: психологічне благополуччя студентської молоді. Предмет дослідження: організаційно-психологічні аспекти впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя студентів-психологів. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань було використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження: теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація та порівняння наукової літератури з проблеми психологічного благополуччя та впливу соціальних мереж на особистість; емпіричні методи: авторська анкета «Особливості використання соціальних мереж студентами»; методика «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація Т. Шевеленкової та П. Фесенка); методи математико-статистичної обробки даних. Практичне значення отриманих результатів полягає полягає у можливості використання матеріалів дослідження для розроблення та впровадження програм психологічного супроводу студентської молоді, спрямованих на формування навичок безпечного та усвідомленого використання соціальних мереж. Отримані результати можуть бути використані практичними психологами, викладачами та кураторами академічних груп закладів вищої освіти для проведення психопрофілактичної, консультативної та просвітницької роботи зі студентами. Результати дослідження можуть слугувати основою для створення тренінгових програм, психологічних практикумів, інформаційно-просвітницьких заходів та рекомендацій щодо профілактики надмірної залученості до соціальних мереж, розвитку навичок саморегуляції, підвищення рівня психологічного благополуччя та збереження психічного здоров’я студентської молоді.

Qualification work: 76 pages, 6 tables, 7 figures, 1 appendix, 39 literary sources. Purpose of the study: to theoretically substantiate and empirically investigate the organizational and psychological aspects of the influence of social networks on the psychological well-being of student youth, as well as to establish the features of the relationship between the intensity of use of social networks and indicators of psychological well-being of student psychologists. Object of the study: psychological well-being of student youth. Subject of the study: organizational and psychological aspects of the influence of social networks on the psychological well-being of student psychologists. To achieve the goal and solve the tasks set, a set of complementary research methods was used: theoretical methods: analysis, synthesis, generalization, systematization and comparison of scientific literature on the problem of psychological well-being and the influence of social networks on the personality; empirical methods: author's questionnaire «Features of the use of social networks by students»; methodology "Psychological Well-being Scale" K. Riff (adaptation of T. Shevelenkova and P. Fesenko); methods of mathematical and statistical data processing. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using research materials to develop and implement programs of psychological support for student youth, aimed at forming skills for safe and conscious use of social networks. The results obtained can be used by practical psychologists, teachers and curators of academic groups of higher education institutions to conduct psychoprophylactic, consultative and educational work with students. The results of the study can serve as the basis for creating training programs, psychological workshops, information and educational activities and recommendations for preventing excessive involvement in social networks, developing self-regulation skills, increasing the level of psychological well-being and preserving the mental health of student youth.