Фотосинтетична продуктивність посівів сортів квасолі звичайної різних груп стиглості за позакореневого підживлення рослин

Abstract

Мета. Встановити особливості формування фотосинтетичного апарату та фотосинтетичної продуктивності сортів квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) різних груп стиглості залежно від позакореневого підживлення фосфоровмісним біопрепаратом в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили у 2024–2026 рр. на дослідній ділянці ТДВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому. Дослід двофакторний: фактор А – сорт (‘Апекс’, середньоранній; ‘Буковинка’, середньостиглий); фактор В – позакореневе підживлення біопрепаратом «Органік-Баланс Монофосфор» у дозах 0,5 і 1,0 л/га порівняно з контролем. Визначали динаміку площі листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу та накопичення сухої речовини; дані опрацьовано методом двофакторного дисперсійного аналізу. Результати. Виявлено, що підживлення послідовно поліпшувало всі показники обох сортів, а найбільший ефект було отримано за дози 1,0 л/га. У середньому за 2024–2026 рр. максимальна площа листкової поверхні (BBCH 65) перевищувала контроль на 16,3–16,9 % й склала 41,6 тис. м²/га у сорту ‘Апекс’ та 40,0 тис. м²/га у сорту ‘Буковинка’. Фотосинтетичний потенціал зріс на 20 % (до 1,94 й 1,87 млн м²∙діб/га), чиста продуктивність фотосинтезу – на 15 % (до 4,14 й 4,02 г/м² за добу), приріст сухої речовини становив 19,9–20,3 %. За показниками фотосинтетичної продуктивності сорт квасолі 'Апекс' стабільно переважав сорт 'Буковинка' (за показником сухої речовини – на 4,3 %). Потенціал найповніше реалізувався за сприятливих умов 2025 р.; у посушливому 2024 р. й за нерівномірного зволоження 2026 р. підживлення не усувало негативної дії стресу, проте послаблювало зниження показників. Висновки. Позакореневе підживлення фосфоровмісним біопрепаратом у дозі 1,0 л/га – ефективний агрозахід підвищення фотосинтетичної продуктивності квасолі в умовах нестійкого зволоження; ефект зростає з дозою й найповніше реалізується за сприятливих умов, а за посухи стабілізує роботу асиміляційного апарату.Aim. To establish the peculiarities of photosynthetic apparatus formation and photosynthetic productivity of common bean (Phaseolus vulgaris L.) cultivars of different maturity groups depending on foliar application of a phosphorus-containing biopreparation under conditions of unstable moisture supply in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field studies were conducted in 2024–2026 at the experimental plot of LLC “Terezyne” (Bila Tserkva district, Kyiv region) on podzolized medium-loamy chernozem. The two-factor experiment included factor A – cultivar (‘Apeks’, early-medium maturing; ‘Bukovynka’, medium maturing) and factor B – foliar application of the biopreparation “Orhanik-Balans Monofosfor” at doses of 0.5 and 1.0 L/ha compared with an untreated control. Leaf area dynamics, SPAD index, photosynthetic potential, net photosynthetic productivity and dry matter accumulation were determined; data were processed by two-factor analysis of variance. Results. Foliar fertilization consistently improved all studied indices of both cultivars, with the greatest effect at the 1.0 L/ha dose. On average for 2024–2026, the maximum leaf area (BBCH 65) exceeded the control by 16.3–16.9% and reached 41.6 thousand m²/ha in ‘Apeks’ and 40.0 thousand m²/ha in ‘Bukovynka’. The SPAD index increased by about 10%, photosynthetic potential by 20% (up to 1.94 and 1.87 million m²·day/ha), and net photosynthetic productivity by 15% (up to 4.14 and 4.02 g/m² per day), which provided a 19.9–20.3% increase in dry matter accumulation. Cultivar ‘Apeks’ consistently outperformed ‘Bukovynka’ (by 4.3% in dry matter accumulation). Photosynthetic potential was most fully realized under the favourable conditions of 2025, whereas in the dry year of 2024 and under the uneven moisture supply of 2026 foliar fertilization did not eliminate the negative effect of hydrothermal stress but mitigated the decline in productivity indices. Conclusions. Foliar application of a phosphorus-containing biopreparation at a dose of 1.0 L/ha is an effective agrotechnical measure for increasing the photosynthetic productivity of common bean under conditions of unstable moisture supply; its effect increases with the dose and is most fully realized under favourable hydrothermal conditions, while under drought it stabilizes the functioning of the assimilation apparatus.