Inheritance in F1 and transgressive variability in F2 populations of main spike length soft winter wheat

Abstract

The character of inheritance of the main spike length in F1 and transgressive variability in F2 populations was studied by hybridization of the maternal form of early maturing winter wheat varieties with medium early, medium early and medium late varieties. It was found that in most combinations of crosses, the inheritance of the length of the main spike was positive dominant. In 2018-2019, with the exception of the Kolchuga/Chornyava combination (2018), positive hypothetical heterosis for the length of the main spike was determined and 35 out of 40 hybrids had positive true heterosis. The significant influence of hybridization components and year conditions on the main spike length, degree of phenotypic dominance and heterosis was established. The majority of F2 populations significantly exceeded the parental forms in terms of the extreme maximum length of the main spike, indicating a significant formation process and the possibility of conducting selections for the studied trait. In 2019-2020, 26 out of 40 F2 populations showed a positive degree and frequency of transgressions in spike length. Характер успадкування довжини головного колоска у F1 та трансгресивної мінливості у F2 досліджено популяції методом гібридизації материнської форми ранньостиглої озимої пшениці сорти з середньоранніми, середньоранніми та середньопізніми сортами. Виявилося, що в більшості комбінації схрещувань, успадкування довжини головного колоска було позитивною домінантою. У 2018-2019 роках, за винятком поєднання Кольчуга/Чорнява (2018), позитивні визначено гіпотетичний гетерозис за довжиною головного колосу і 35 із 40 гібридів мали позитивний справжній гетерозис. Значний вплив компонентів гібридизації та року умов на довжину головного колоска, ступінь фенотипового домінування та гетерозису встановлено. Більшість популяцій F2 за термінами значно перевищували батьківські форми крайньої максимальної довжини основного шипа, що вказує на значний процес формування та можливість проведення селекцій за досліджуваною ознакою. У 2019-2020 роках 26 із 40 F2 популяції показали позитивний ступінь і частоту порушення довжини колоса.