Удосконалення організаційних засад адресної продовольчої підтримки населення

Abstract

Розглянуто проблеми формування адресної продовольчої підтримки населення. В нинішніх кризових для держави умов, які викликані війною з росією внутрішня продовольча допомога має підстави для застосування в Україні. Погіршення кількісних і, особливо, якісних показників відтворення населення набуло характеру стійкої тенденції. Помітно погіршилося соціальне становище матерів і дітей – майбутнього нашої країни. Досвід США, країн БРІКС і Європейського союзу показує, що ефективним механізмом такої підтримки стає стимулювання кінцевого споживання продуктів харчування через програми продовольчої допомоги нужденним. За останні роки спостерігається стрімке зростання витрат бюджету США на внутрішню продовольчу допомогу населенню. Оцінюючи сучасний стан реалізації внутрішньої продовольчої підтримки (ВПП) в Україні можемо констактувати, що масового впровадження не відбулося. Основними чинниками такого стану є: нерозвиненість законодавчої бази і відсутність єдиних підходів до реалізації внутрішньої продовольчої допомоги; децентралізація повноважень – повноваження з надання ВПП делеговані на рівень об’єднаних територіальних громад і реалізуються суб'єктами відповідно до затверджених програм, які регламентують фінансування харчування в шкільних і дошкільних закладах; обмеженість у фінансовому аспекті бюджетів об’єднаних територіальних громад і відсутність стимулюючих заходів державної підтримки. У нинішніх умовах необхідна централізація і винесення повноважень з надання внутрішньої продовольчої допомоги на загальнодержавний рівень, закріплення єдиних підходів. Система внутрішньої продовольчої допомоги малозабезпеченим прошаркам населення є ефективним інструментом стимулювання споживання продуктів харчування окремими категоріями населення, розвитку роздрібної торгівлі, громадського харчування та виробництва сільськогосподарських і продовольчих товарів, інших секторів економіки. При цьому головна її особливість і відмінність від інших частин системи державної підтримки аграрного сектору полягає в тому, що ВПД є елементом споживчого ринку і реалізується через його існуючу інфраструктуру (магазини, ринки, інші торгові об'єкти, об'єкти громадського харчування) без заміни або адміністративного придушення ринкових механізмів у функціонуванні споживчого ринку.