Економічні аспекти формування інноваційного розвитку безвідходного виробництва продукції тваринництва

Abstract

Стаття присвячена економічним аспектам формування інноваційного розвитку безвідходного виробництва продукції тваринництва. Метою дослідження є розробка на основі узагальнення досліджень науковців практичних рекомендацій щодо стимулювання безвідходного виробництва продукції тваринництва. Під час проведення дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системний підхід, діалектичний та абстрактно-логічний, тощо. Вважаємо, що з метою мінімізації втрат і ефективного використання побічної продукції суб’єктами м'ясопродуктового підкомлексу необхідно здійснити: оптимізація збутового циклу: відмова від існуючої концепції «забитих полиць» у роздрібних торгових мережах, передача продуктів харчування, придатних до споживання, на благодійність, використання побічної продукції у вторинному харчовому виробництві; переробку відходів: використання харчових відходів та побічної сировини харчової промисловості та сільського господарства для виготовлення кормів для тварин, переробка органічних відходів у ґрунт та добрива, отримання теплової енергії за рахунок спалювання органічних відходів, а також промислове виділення з них попутних газів (виробництво біопалива). Сьогодні у підприємницькому середовищі пріоритет віддається ініціативам щодо оптимізації бізнес-процесів з метою збільшення прибутку та зниження фінансових витрат. Оцінка точок виникнення втрат на всіх етапах виробничо-збутового ланцюжка, визначення причинно-наслідкових зв'язків їх утворення, ведення статистики та моніторингу – складні, міжгалузеві та дорогі процеси, їхня економічна вигода для окремого підприємства неочевидна. При цьому для малого та середнього бізнесу багато практик скорочення продовольчих втрат залишаються недоступними через їх високу вартість або складність законодавчих процедур.У зв'язку з чим в Україні необхідно стимулювання бізнесу з боку держави до зниження продовольчих втрат на всьому виробничозбутовому ланцюжку: у сільському господарстві, харчовій промисловості, роздрібній торгівлі та сфері громадського харчування. Встановлено, що зусилля, спрямовані на скорочення втрат їжі, необхідно розглядати з точки зору раціонального використання ресурсів і отримання певної цінності від різних залучених учасників. Для виробників переваги можуть полягати в наступному: підвищення економічної ефективності за рахунок використання незатребуваних побічних продуктів, їх реалізації зацікавленими учасниками ринку, підвищення якості харчових продуктів; створення репутаційних переваг та додаткової цінності в очах інвесторів та споживачів. Інтереси споживачів пов'язані зі збільшенням доступності продуктів харчування, а також підвищенням їх якості. Органи державної влади зацікавлені у тому числі у зниженні продовольчих втрат у частині: зміцнення продовольчої безпеки країни; зниження соціальної напруженості (завдяки зростанню доступності продуктів харчування); зниження екологічного навантаження на довкілля; збереження земельних та водних ресурсів.