Лісорозведення – основний метод екоадаптаційного відтворення лісів та збільшення лісистості України

Abstract

Заселення земель, які не використовуються, відбувається головними та супутніми деревними видами, але не завжди рівномірно і в достатній кількості, із-за дії несприятливих чинників. В таких випадках варто орієнтуватися на природне поновлення деревних видів на покинутих землях, що межують з лісом. У Західному Поліссі в основному це відбувається із північної та західної стін лісу, тому що саме тут створюються умови сприятливі для їх росту. Чисті за складом культури, що створені на землях, які не були під лісом менш стійкі і частіше пошкоджуються шкідниками та хворобами, а ніж мішані деревостани. Більш переважаючим і економічно вигідним, та не завжди із лісівничої точки зору правильним обробітком ґрунту, є нарізання борозен ПКЛ-70 та ручне садіння під меч Колесова. Запроваджувати диференційований підхід до створення насаджень сосни звичайної на ділянках, які не були під лісом, з метою створення біологічно стійних, високопродуктивних насаджень. Тобто при лісорозведенні варто вводити увесь асортимент деревних і кущових видів, що відповідають даним типам лісорослинних умов. Залучати по можливості природний потенціал самостійного заселення деревних видів на землях з опосередкованим лісівничим потенціалом, з метою пришвидшення темпів збільшення лісистості до рівня оптимального та заощадження державних коштів.