Економічні засади інноваційного розвитку племінного свинарства в Україні

Abstract

Стаття присвячена економічним засадам формування інноваційного розвитку племінного свинарства в Україні. Встановлено, що комплектування маточного стада племінних заводів здійснюється за принципом саморемонту, розведення свиней за методом «закритої» популяції, племінних репродукторів – здебільшого, ремонтними свинками власної репродукції, отриманими і вирощеними безпосередньо в господарстві. Ремонтних кнурців для поповнення стада закуповують в інших господарствах, а за організації прабатьківського стада вирощують безпосередньо в об’єднанні. У товарних стадах свинарських ферм і комплексів комплектування маточного стада бажано проводити ремонтними кнурцями і свинками з племінних господарств, а в разі необхідності за чіткого ведення первинного зоотехнічного обліку вирощування ремонтних свинок для заміни вибулих маток можна буде проводити безпосередньо в підприємстві. В умовах обмеженості імпорту племінних свиней внаслідок поширення у світі АЧС, основним завданням племінних господарств є вирощування та реалізація високоякісного молодняку. Однак, в останні роки, ремонтні кнурці і свинки, отримані й вирощені на вітчизняних племінних підприємствах, часто не мають попиту на ринку. За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що створена вітчизняна племінна база не потребує безсистемного масового імпорту за винятком невеликої кількості високоцінного племінного молодняку або спермодоз видатних кнурів-плідників, щоб освіжити кров деяких стад під методичним контролем відповідних інститутів, а також проводити фундаментальні і прикладні дослідження, передбачені державними науково-технічними програмами. Ситуація, що склалася в промисловому свинарстві, насамперед потребує вирішення завдань автоматизації управління селекційною та племінною роботою з використанням сучасної комп’ютерної техніки. Вирішення цього завдання набуває особливої ваги, якщо за виробництва товарної свинини використовують системи гібридизації, що потребує чіткої організації племінного стада за умови роботи з великими популяціями тварин. Водночас стабілізацію та подальший ефективний розвиток племінних підприємств неможливо забезпечити без модернізації інструментів державної підтримки племінних господарств, збереження й ефективного використання кращих вітчизняних генетичних ресурсів і світового генофонду порід свиней, поліпшення виробничої діяльності та посилення інтеграції з великими промисловими комплексами, фермерськими й особистими селянськими господарствами.