Світовий досвід, перспективи в Україні розмноження фундука та мигдалю

Abstract

Фундук і мигдаль є перспективними промисловими культурами завдяки яким можна диферсифікувати ризики, викликані кліматичними змінами. В Україні створено вітчизняні адаптовані до місцевих умов сорти мигдалю, які потребують швидкого розмноження. Створення високопродуктивних та стійких до нових хвороб сортів фундука також потребує розмноження цієї культури в значних обсягах. Серед усіх методів вегетативного розмноження мікроклональне є найбільш перспективним. Перед введенням в асептичну культуру материнські рослини вирощують в умовах, які мінімізують ендогенне накопичення в тканинах контамінантів та фенолоподібних речовин. Для деконтамінації експлантів застосовують хіпохлорит натрію та препарат Бланідас 300. Перспективним покращенням стерилізації експлантів фундука є введення в живильне середовище за первинного культивування біоциду РРМ. Зменшення контамінування експлантів мигдалю зменшується за збільшення концентрації іонів Cu, Ag в середовищі. Основними детермінантами онтогенезу in vitro є елементи мінерального живлення та фітогормони. Поряд з класичними середовищами (DKW, QL, MS, WPM) для фундука перспективним є середовище NRM, а для мигдалю NAM. Надлишок в середовищі одних елементів знижує засвоєння інших, що проявляється візуально. Так, надлишок азоту викликає симптоми недостатнього засвоєння кальцію, міді. Посилюється цей процес за зростання температури. Також пагони регенерантів вкорочені, потовщені та мають надмірну гіпегідратацію тканин. Турецькими вченими запропоновано оригінальну методику створення прописів середовищ для мигдалю та фундука за кількіс ним вмістом елементів в насінні цих рослин. Найбільш поширеними фітогормонами на етапі мультиплікації є цитокініни. Для обох культур більшість дослідників віддає перевагу бензиламінопурину. Для індукції ризогенезу найчастіше застосовують індолілмасляну кислоту. Для адаптації регенерантів ефективним є субстрат на основі перліту. Як вид адаптації пропонують щепити регенеранти на проростки гіркого мигдалю. В Україні розроблена методика фотоавтотрофного мікроклонального розмноження. Ці технологічні прийоми поряд із вегетативним розмноженням дозволяють проводити адаптацію регенерантів в короткі терміни. Вказана ефективність досягається активізацією процесів фотосинтезу, збільшенням вмісту вуглекислого газу та інтенсивності освітлення.