Аграрний сектор економіки України в умовах посилення турбулентності

Abstract

У статті проаналізовано й систематизовано основні проблеми розвитку різних формувань на сучасному етапі в умовах посилення турбулентності, що супроводжується руйнацією діючих соціальноекономічних систем та виникненням нових, які характеризуються вищим рівнем самоорганізації. Встановлено, що хаотичний розвиток став нині постійною характеристикою функціонування різних країн, системних утворень та економічних акторів, а їх виживання в таких складних умовах опосередковується шляхом виникнення порядку з безпорядку і навпаки. Особливо складними і невпорядкованими були, є і будуть зміни та зрушення в аграрній сфері, де сходяться і взаємодіють на різних рівнях і навіть у різний час суперечливі природно-кліматичні, елементарні ґрунтові та біологічні процеси вирощування сільськогосподарської продукції у поєднанні із забезпеченістю їх необхідними ресурсами, а також дотриманням оптимальних строків збирання дозрілого врожаю. Акцентовано увагу на тому, що на аграрний сектор перманентно діють зрушення, виклики і турбуленції, що відбуваються у зовнішньому середовищі як безпосередньо в Україні, так і за її межами. Встановлено, що стійкість агропродовольчого комплексу в умовах інтенсифікації турбулентності полягає у спроможності до розширеного відтворення та забезпечення зростаючих потреб суспільства у продовольстві, а також подоланні впливу загроз і криз. Виявлено, що оціночними параметрами стійкості первинного виробництва і харчової індустрії можуть бути виробничий потенціал аграрного сектора або його складників (прийнятих у статистиці розділів, груп і класів виробничих одиниць), масштаби виробництва продукції та структура продуцентів, які виконують роботи (випускають товари, надають послуги). Кількісна структура виробників наприкінці періоду не менша, ніж на його початку. Узагальнено основні абсолютні дані та розрахункові показники, які були використані при виділенні стійких розділів, груп і класів виробничих одиниць, та систематизовано ключові характеристики їх розвитку за 2010-2020 рр. Встановлено, що в первинному виробництві стійкими були наступні групи виробничих одиниць: вирощування багаторічних культур (01.2), відтворення рослин (01.3), змішане сільське господарство (01.5), мисливство, відловлювання тварин та надання пов’язаних з ними послуг (01.7), лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (02.1), збирання дикорослих недеревних продуктів (02.3). У харчовій індустрії до стійких належать наступні статистичні угрупування: 1) розділ: виробництво тютюнових виробів (12); 2) групи: переробка та консервування фруктів і овочів (10.3), виробництво олії та тваринних жирів (10.4), виробництво молочних продуктів (10.5), виробництво готових кормів для тварин (10.9); 3) класи (виникли при диференціації двох багатопродуктовихгруп: виробництво інших харчових продуктів (10.8) і виробництво напоїв (11.0): виробництво какао, шоколаду і цукрових кондитерських виробів (10.82), виробництво чаю та кави (10.83), виробництво прянощів і приправ (10.84), виробництво готової їжі та страв (10.85), виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86), виробництво інших харчових продуктів, н. в. і. у. (не віднесених до інших угрупувань) (10.89), виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин (11.03), виробництво пива (11.05). Встановлено, що стандартні статистичні угрупування, віднесенідо стійких, можуть бути об’єднані та диференційовані за такими типами розвитку (по лінії актори/працівники): а) контингент виробничих одиниць збільшувався/зберігався і чисельність працівників зростала; б) контингент виробничих одиниць збільшувався/зберігався,а чисельність працівників скорочувалася; в) контингент виробничих одиниць збільшувався/зберігався, чисельність працівників скорочувалася, але зайнятих у ФОП – зростала; г) контингент виробничих одиниць і чисельність працівників зростала, але найнятих у ФОП – зменшувалася. Систематизовано й узагальнено ключові напрями діяльності та особливості внутрішньогрупових трансформацій, які вплинули на формування трендів розвитку об’єднаних стандартних угрупувань різної спрямованості.