Поведінка корів за різних фізіологічних станів і методів утримання

Abstract

Врахування особливостей поведінки корів, зокрема в умовах сучасного інтенсивного тваринництва, є важливим чинником забезпечення здоров’я стада і отримання якісної тваринницької продукції. Показники поведінки можна ефективно використовувати для моніторингу умов годівлі та утримання тварин. Метою роботи було ознайомитися зі стереотипом поведінки корів у промислових умовах за різних фізіологічних станів та методів утримання. Для цього було проведено пошук, відбір та аналіз публікацій згідно з темою дослідження. Для пошуку наукових статей застосовували наукометричні бази Web of Science Core Collection та PubMed. Встановлено, що в умовах сучасних молочних ферм корови мають перебувати в лежачому положенні близько половини добового часу. Чинниками, які сприяють відпочинку корів лежачи є м’яка і суха поверхня лежаків, їх достатні просторові параметри, забезпечення адекватних умов зовнішнього середовища (температура, вологість, швидкість вітру, освітлення тощо). Якість відпочинку також залежить від соціального середовища, фізіологічного стану, індивідуальних характеристик корів тощо. Забезпечення вільного доступу до вигульних майданчиків і пасовищ сприяє більш повному вираженню природної поведінки молочних корів. Корови надають перевагу перебуванню за межами приміщень переважно в нічний період часу. Відкриті пасовища є більш привабливими для корів ніж вигульні майданчики з піском чи солом’яним покриттям. Кормова поведінка є важливим чинником забезпечення здоров’я корів та високої молочної продуктивності. Вона визначається параметрами доступу корів до кормів і кормового столу, якістю, кількістю та алгоритмом згодовування кормової маси. Годівля корів має бути організована у такий спосіб, щоб забезпечити постійний вільний доступ тварин до кормового столу за наявності якісних кормів. Материнська поведінка корів є важливим індикатором, який дозволяє оцінити стан та умови утримання корів до, під час та після отелення. Отже, зміни поведінки корів можуть мати важливе діагностичне і прогностичне значення. Проведення подальших досліджень в цьому напрямку є актуальним завданням ветеринарної науки і практики.