Правовий аналіз військового конфлікту у Косово з точки зору дії міжнародного гуманітарного права

Abstract

У статті досліджується правова кваліфікація збройного конфлікту в колишній Югославії. Проаналізовано роль Ради Безпеки ООН у кваліфікації збройного конфлікту у Косово; на підставі аналізу резолюцій Ради Безпеки ООН встановлено динаміку реагування Ради Безпеки на збройний конфлікт у колишній Югославії в процесі його загострення. Недовгий, але сповнений жорстокості конфлікт у Косово, що продовжувався з лютого 1998 року до середини червня 1999 року, став для західних урядів та громадськості джерелом довгих незгасаючих спорів про мету та методи здійснення колективної військової акції. З огляду на сьогодення України, на конфлікт, який розгорівся з конфлікту не міжнародного характеру, вважаємо за необхідне звернутись у цій публікації до історії виникнення конфлікту, що відбувся хоча й у ХХ столітті, але у масштабах існування держав, нещодавно. Війна спонукала зусилля Белграда зачистити Федеративну Республіку Югославію від усього несербського населення. Саме тоді сталася перша широкомасштабна військова акція в історії альянсу НАТО, що була відповіддю на беззаконня, яке мало місце. Передумовою дослідження висвітленого в цій статті є те, що криза в Косово була важливою подією щодо права збройних конфліктів. Вона почалася як гуманітарна криза з біженцями виливаючись із Косова в сусідні регіони, особливо в Албанію та колишню югославську республіку Македонія. НАТО ініціював військові дії, які не санкціоновані ООН, але узгоджуються з попередніми рішеннями ООН і підтримують їх. У цій статті розглядається jus in hello, а не jus ad helium. Але при оцінці вжитих військових дій необхідно враховувати причину конфлікту. У цьому відношенні криза була спричинена гуманітарною ситуацією, яка мала важливий вплив на сусідні держави та на регіональну стабільність.