Екобіологічний захист та санітарний контроль води і ґрунту у нерестових коропових ставах

Abstract

Інфекційні хвороби риб поширені у водоймах України і наносять значні економічні збитки. Вони можуть проявлятися по-різному, а саме патологічними змінами в організмі і загибеллю, латентним перебігом хвороби, але з відставанням у рості і розвитку та зни-женням продуктивності. Розрахунковий відсоток загибелі риби при різних інвазійних захворюваннях складає 10–30%. Проведення ветеринарно-санітарного і мікробіологічного контролю за нерестом ставової риби дає можливість виявляти та вчасно запобігати виникненню хвороб риб і запобігти впливу інших негативних чинників на здоров’я та продуктивність риб. Це дасть можливість зменшити збитки господарства, підвищить економічні показники діяльності і приведе до збільшення їхнього прибутку. Здійснення контролю дає можливість забезпечити благополуччя господарств, еко-логічне благополуччя довкілля, безпеку споживача. Бактеріологічний стан води і ґрунту вивчали у нерестових ставках с. Молодецьке Чер-каської області. Вода відкритих водойм є сприятливим природним середовищем для існу-вання багатьох мікроорганізмів. Результати санітарно-мікробіологічних досліджень води і ґрунту на вміст у них гете-ротрофних мікроорганізмів, які належать до першого трофічного рівня показали, що най-більша кількість гетеротрофних сапрофітних мікроорганізмів, які росли за температури +18 °С після заливання нерестових ставків водою містилася у водах ставків приблизно в однаковій кількості, проте все ж таки найвища їх кількість була у ставку № 3. Після нересту кількість автохтонних мікроорганізмів у воді нерестових ставків зросла майже втричі, що на нашу думку зв’язано з більшим прогріванням води і, відповідно, інтенсифіка-цією росту мікробів. Саме вони є кормом для дафній, а останні для личинки коропа у перші дні життя. Найвища кількість гетеротрофних автохтонних мікроорганізмів виявилася у воді нерестового ставка № 2, дещо нижчою вона виявилася у ставку № 3 і найнижчою у ставку № 1 і становила відповідно 94×103 КУО/см3, 90×103 і 88×103 КУО/см3. Кількість аллохтонної мікрофлори порівняно із автохтонною у воді і ґрунті нерестових ставків була нижчою відповідно на один і два порядки.