Вплив російсько-української війни на євроінтеграційні процеси в контексті набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС: міжнародно-правовий аспект

Abstract

Протягом багатьох років ЄС продовжував політику розширення, яка представляє стратегічні інвестиції в мир, стабільність та економічне зростання на всьому європейському континенті. Тим не менш вона не змогла виконати свої обіцянки щодо європейського регіону через низку блокувань і затримок, багато з яких мають більше спільного з внутрішніми планами окремих держав-членів, ніж з об’єктивними критеріями, встановленими для вступу до ЄС. Тепер, коли розгортається війна в Україні, світ змінився, і міжнародний порядок, який десятиліттями стримував війну на європейському континенті, поставлений під сумнів. 24 лютого 2022 року Росія загострила свій конфлікт з Україною, напавши на Україну на кількох фронтах, що стало найбільшим військовим нападом на суверенну державу в Європі з часів Другої світової війни. Вторгнення отримало загальне міжнародне засудження, і багато країн запровадили санкції проти Росії, а також постачали Україні гуманітарну та військову допомогу. Неспровокована та невиправдана військова агресія Росії проти України грубо порушує міжнародне право та принципи Статуту ООН і підриває європейську та глобальну безпеку та стабільність. Заявка України на вступ до ЄС привернула увагу до політики розширення ЄС тоді, коли російські бомби падали на територію суверенної України. Коли ЄС надав статус кандидата Україні, залишається питання: як поточна криза вплине на програму розширення ЄС найближчим часом? Політичний і стратегічний підхід, який мав би лежати в основі політики ЄС щодо потенційних країн-членів ЄС із самого початку, протягом багатьох років був відсторонений на користь надмірно бюрократичного та технічного процесу, який віддає перевагу формі над змістом. Навіть звіти, які Європейська комісія публікує щороку, в яких описується поточний стан і прогрес, досягнутий кожною з країн, які мають намір стати членами ЄС, піддавалися критиці за те, що часом вони применшували продовження відступу в правлінні закону і свободи ЗМІ. Їм просто не вдається зберегти рівень об’єктивності, який був характерною рисою підходу Європейської комісії в попередні десятиліття.