Distribution and treatment of Dirofilariosis of dogs in the town of Bila Tserkva

Abstract

Conducted research established that the affection of dogs with dirofilaria is influenced by different factors: age, sex, breed, type of content, seasonality. The most affected were dogs at the age of 4-6 years. There were more males dirofilarios dogs than females. Higher extensity of infestation was recorded in dogs of the following breeds: German shepherd, Caucasian shepherd, Dachshund, Husky and mongrel. Mongrels were the most infested, the extensity of invasion of which constituted 35.9 %. To a lesser extent apartment dogs were affected, extensity of invasion of which was 10.2 %. Clinically in dirofilarios dogs were observed coughing, heavy breathing, depression, feed refusal, increased belly, conjunctivitis. At auscultation the noise during systole and arrhythmias was found. Observed edema, elephantiasis of limbs, nervous phenomena, as a result of intoxication hemolytic anemia and leukocytosis was developing. The treatment regimen using dectomax at a dose of 1 ml per 16 kg body weight subcutaneously, glucose with ascorbic acid, isotonic solution of sodium chloride, fraxiparina, diphenhydramine, otoprotection, Riboxin, catosal and amoxicillin was effective and led to the restoration of the clinical condition and hematological parameters in dogs with dirofilariosis without complications. Key words: dirofilariosis, dogs, breed, age, sex, type of content, extensiveness of the invasion, diagnosis, treatment, dectomax.

Проведенными исследованиями установлено, что на пораженность собак дирофиляриями влияют разные факторы: возраст, пол, порода, тип содержания, сезонность. Максимально пораженными оказались собаки в возрасте 4–6 лет. Самцов больных дирофиляриозом собак было больше, чем самок.Более высокую экстенсивность инвазии регистрировали у собак пород: немецкая овчарка, кавказская овчарка, такса, лайка и беспородные.Максимально инвазированными оказались дворовые собаки, экстенсивность инвазии которых составляла 35,9 %. В меньшей степени были поражены квартирные собаки, экстенсивность инвазии которых составляла 10,2 %. Дворовые и охотничьи собаки поражались дирофиляриями значительно чаще из-за большего контакта с комарами – промежуточными хозяевами. Клинически у больных дирофиляриозом собак наблюдали кашель, тяжелое дыхание, угнетение, отказ от корма, увеличение брюха, иктеричность конъюнктивы. При аускультации обнаружили шум во время систолы. Пульс был слабым. Отмечали аритмию. Наблюдали отеки, слоновость конечностей, нервные явления, вследствие интоксикацииї развивалась гемолитическая анемия и лейкоцитоз. Лечение с использованием дектомакса в дозе 1 мл на 16 кг массы тела подкожно, глюкозы с аскорбиновой кислотой, изотонического раствора натрия хлорида, фраксипарина, дифенгидрамина, отопротектина, рибоксина, катозала та амоксициллина было эффективным и привело к восстановлению клинического состояния и гематологических показателей у собак при дирофиляриозе без осложнений. Ключевые слова: дирофиляриоз, собаки, порода, возраст, пол, тип содержания, экстенсивность инвазии, диагностика, лечение, дектомакс.

Проведеними дослідженнями встановлено, що на ураженість собак дирофіляріями впливають різні фактори: вік, стать, порода, тип утримання, сезонність. Максимально ураженими виявилися собаки у віці 4–6 років.Самців хворих на дирофіляріоз собак було більше, ніж самок.Більш високу екстенсивність інвазії реєстрували у собак порід: німецька вівчарка, кавказька вівчарка, такса, лайка та безпорідні. Максимально інвазованими виявилися дворові собаки, екстенсивність інвазії яких становила 35,9 %. У меншій мірі були уражені квартирні собаки, екстенсивність інвазії яких становила 10,2 %.Дворові та мисливські собаки уражувалися дирофіляріями значно частіше через більший контакт з комарами – проміжними живителями.Клінічно у хворих на дирофіляріоз собак спостерігали кашель, важке дихання, пригнічення, відмову від корму, збільшення черева, іктеричність кон'юнктиви. При аускультації виявили шум під час систоли. Пульс був слабким. Відмічали аритмію. Спостерігали набряки, слоновість кінцівок, нервові явища, внаслідок інтоксикації розвивалася гемолітична анемія та лейкоцитоз. Лікування з використанням дектомаксу в дозі 1 мл на 16 кг маси тіла підшкірно, глюкози з аскорбіновою кислотою, ізотонічного розчину натрію хлориду, фраксипарину, дифенгідраміну, отопротектину, рибоксину, катозалу та амоксициліну було ефективним і призвело до відновлення клінічного стану та гематологічних показників у собак за дирофіляріозу без ускладнень. Ключові слова: дирофіляріоз, собаки, порода, вік, стать, тип утримання, екстенсивність інвазії, діагностика, лікування, дектомакс.