Законодавчі норми функціонування української мови як державної.

Abstract

Сьогодні питання законодавчого врегулювання популяризації української мови як рідної і її функціонування на всіх рівнях суспільства набуває особливої актуальності, що визначає основні стратегії та пріоритети, зумовлені багатовіковою асиміляційною політикою тих, хто деформував мовно культурний та інформаційний простір і робив усе можливе, щоб перешкоджати вільному функціонуванню української мови як державної. Хоча зрозуміло, що якраз мовний чинник є гарантією збереження ідентичності нашого народу, зміцнення державної єдності всього українського суспільства. Відомо, що мова – це системотвірний складник громадянства й цілісності нації. З метою консолідації української мови на державному рівні, посилення її державотворчого потенціалу, гарантування територіальної цілісності та національної безпеки України Верховна Рада України схвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав чинності із 16 липня 2019 р. Частину норм цього закону виконували ще раніше, адже українська мова була обов’язковою і до того: у рекламі, медицині, транспорті, діловодстві, документообігу, науці, проєктній діяльності тощо.