Біотехнологічні чинники етології бджіл під час збирання нектару

Abstract

Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносів та чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежність бджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисами опушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючи вулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили на українських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їх породної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах 2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 % випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборів Лісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур, озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. За сприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму в середньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’ї збирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг із гречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду у бджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, які впливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великих пасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.