Ukrainian Fairy tales in the Paradigm of Traditional and Modern Research

Abstract

У статті йдеться про генезис казки. Вказано періоди розвитку казки. Зосереджено увагу на сучасних досягненнях у галузі казки, багатовекторного вивчення казки різними галузями науки гуманітарних дисциплін. Перспективи вивчення української казки з урахуванням попередніх досліджень східнослов’янської казки, загалом, були обґрунтовані. Вивчення народно-епічних жанрів епічної фантазії протягом двох століть було дискурсивним вираженням позицій представників різних фольклорних шкіл. Починаючи з XIX століття зі збірок коментарів, жанр казки набув величезного простору для вивчення в синхронії та діахронії, торкнувшись широкого кола матеріальних наук: філософії, історії, соціології, археології, антропології, біології, географії, культурології, психології. , лінгвістика та діалектологія. Наснажені багатою фольклорно-поетичною спадщиною та науковими пошуками попередніх учених ХІХ ст. та фольклористів ХХ ст., підготували ґрунт для глибокого вивчення казки. Вона стала культурним феноменом, об’єктом вивчення та досліджень у різних галузях знань (переважно гуманітарних), природничих та точних (математичних) науках. Природа казки в її основі філософська: вона мудра, дієва (казкотерапія), пояснює багато явищ буття в суспільстві. На думку компаративістів, казка — це філософія певного етносу у вербальній та невербальній (семіотичній, текстовій) формі. Стаття присвячена оцінці дискурсів в українській казці щодо різних аспектів вивчення народної казки: нанесення текстів на папір, вивчення різних фольклористичних шкіл, співвідношення особистості казкаря з його соціальною роллю тощо. динаміка казки як окремої галузі науки, з достатньо розвиненим апаратом вивчення народного епосу. Теоретичні концепції проілюстровано практичними посиланнями на джерела, вітчизняні та зарубіжні вчені, наукові центри, які є авторитетними у різноманітних фахових дискурсах щодо вивчення казкової оповіді. Зроблено висновки про необхідність подальшого всебічного вивчення народних казок, виготовлення узагальнюючих праць з української казки, окремих аналітичних монографій з історії, теорії та практики цієї тематики. Проаналізовані дискурси навколо народної казки стали позитивним чинником у динаміці української казки загалом.