Please use this identifier to cite or link to this item: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/7291
Title: Ukrainian Fairy tales in the Paradigm of Traditional and Modern Research
Other Titles: Українські казки в парадигмі традиційного та сучасного вивчення
Authors: Karpenko, Svitlana
Карпенко, Світлана Дмитрівна
Keywords: українська народна казка;traditional Ukrainian fairytale;казкознавство;fairylore;казковий мотив;fairytale motive
Issue Date: Sep-2020
Publisher: Baltija Pablishing
Citation: Karpenko S. Ukrainian Fairy tales in the Paradigm of Traditional and Modern Research / S. Karpenko // Theoretical and practical aspects of the development of the European Research Area: сollektive monograph. – Riga: Baltija Pablishing, 2020. - P. 240-257. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-53-2-26
Abstract: У статті йдеться про генезис казки. Вказано періоди розвитку казки. Зосереджено увагу на сучасних досягненнях у галузі казки, багатовекторного вивчення казки різними галузями науки гуманітарних дисциплін. Перспективи вивчення української казки з урахуванням попередніх досліджень східнослов’янської казки, загалом, були обґрунтовані. Вивчення народно-епічних жанрів епічної фантазії протягом двох століть було дискурсивним вираженням позицій представників різних фольклорних шкіл. Починаючи з XIX століття зі збірок коментарів, жанр казки набув величезного простору для вивчення в синхронії та діахронії, торкнувшись широкого кола матеріальних наук: філософії, історії, соціології, археології, антропології, біології, географії, культурології, психології. , лінгвістика та діалектологія. Наснажені багатою фольклорно-поетичною спадщиною та науковими пошуками попередніх учених ХІХ ст. та фольклористів ХХ ст., підготували ґрунт для глибокого вивчення казки. Вона стала культурним феноменом, об’єктом вивчення та досліджень у різних галузях знань (переважно гуманітарних), природничих та точних (математичних) науках. Природа казки в її основі філософська: вона мудра, дієва (казкотерапія), пояснює багато явищ буття в суспільстві. На думку компаративістів, казка — це філософія певного етносу у вербальній та невербальній (семіотичній, текстовій) формі. Стаття присвячена оцінці дискурсів в українській казці щодо різних аспектів вивчення народної казки: нанесення текстів на папір, вивчення різних фольклористичних шкіл, співвідношення особистості казкаря з його соціальною роллю тощо. динаміка казки як окремої галузі науки, з достатньо розвиненим апаратом вивчення народного епосу. Теоретичні концепції проілюстровано практичними посиланнями на джерела, вітчизняні та зарубіжні вчені, наукові центри, які є авторитетними у різноманітних фахових дискурсах щодо вивчення казкової оповіді. Зроблено висновки про необхідність подальшого всебічного вивчення народних казок, виготовлення узагальнюючих праць з української казки, окремих аналітичних монографій з історії, теорії та практики цієї тематики. Проаналізовані дискурси навколо народної казки стали позитивним чинником у динаміці української казки загалом.
Description: The article deals with the genesis of a fairy tale. The periods of the development of fairylore have been indicated. The attention was focused on modern achievements in the field of a fairy tale, a multi-vectoral study of a fairy tale by different science branches of humanities disciplines. The prospects of the study of Ukrainian fairy tale taking into account previous studies of the East Slavic fairy tale, in general, were justified. Studying the folk epic genres of the epic fantasy for two centuries was a discursive expression of the positions of representatives of different folkloric schools. Starting in the XIX century with commentary collections, the fairy tale genre has gained tremendous scope for study in synchrony and diachrony, affecting a wide range of tangible sciences: philosophy, history, sociology, archeology, anthropology, biology, geography, cultural studies, psychology, linguistics and dialectology. Encouraged by the rich folk-poetic heritage and scientific research of the preceding scientists of the nineteenth century and folklorists of the twentieth century prepared the ground for a deep exploration of the fairy tales. It has become a cultural phenomenon, the object of studies and researches in various fields of knowledge (mostly humanitarian), natural sciences and exact (mathematical) sciences. The nature of the fairy tale, in its very basics, is philosophical: it is wise, effective (fairytale therapy), explains many phenomena of being in a society. According to comparativists, a fairy tale is a philosophy of a certain ethnos in verbal and non-verbal (semiotic, text) form. The article is deals with evaluation of the discourses in the Ukrainian fairylore concerning various aspects of the studying of folk tales: putting texts on paper, studying different folkloristic schools, the relationship of the storyteller’s personality with his social role, etc. Attention is drawn to the dynamics of fairylore as a separate branch of science, with a sufficiently well-developed apparatus for studying folk epics. The theoretical concepts are illustrated with practical references to sources, native and foreign scientists, and scientific centers that are authoritative in various professional discourses on the study of fairytale narrative. Conclusions have been made about the need for further comprehensive study of folk tales, production of generalizing works on Ukrainian fairylore, separate analytical monographs on history, theory and practice of this subject. The analyzed discourses around the folk tale have become a positive factor in the dynamics of Ukrainian fairytale in general.
URI: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/7291
ISBN: 978-9934-588-53-2
metadata.dc.identifier.udc: 398.21
Appears in Collections:Наукові публікації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Ukrainian_faery_.pdf420,43 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.